Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Мартинюк, П. Ф. Данилюк, А. Т. Гуделюк, Ф. Т. Павлюк та інші. Головою колгоспу обрали К. М. Сташука. Весною 1941 року сільськогосподарська артіль успішно провела першу сівбу. Трудівники села працювали з великим піднесенням.
Але мирне життя радянських людей було перервано нападом на Радянський Союз німецьких фашистів. 26 червня 1941 року гітлерівці захопили Переспу. Настали чорні дні в житті трудящих. Німецькі фашисти та їх прихвосні - українські буржуазні націоналісти - запровадили жорстокий окупаційний режим. Колгосп був ліквідований. У трудящих забирали хліб, м'ясо, молоко та інші продукти. Багатьох жителів силоміць вивезли на каторжні роботи до Німеччини. Є. Шевчук, М. X. Омельчук, С. О. Наумчук та інші загинули в концентраційних таборах. Від рук фашистів у Переспі загинуло 83 чоловіка.
В серпні 1941 року чимало жителів Переспи вступили в антифашистську підпільну групу, що була створена в районі. Її активними учасниками були колишні члени КПЗУ В. М. Бега, Ф. Д. Матвійчук, М. П. Герасимчук, О. П. Слюсаренко, М. П. Слюсаренко, В. Ваколюк, Н. К. Кравчук, М. П. Антонюк, А. Я. Ващук та інші.
Жителі Переспи, зокрема С. М. Буць, А. Я. Ващук та інші, боролися у з'єднанні А. П. Бринського.
Патріоти вчинили 8 диверсій на залізниці, зокрема 2 - біля села Козина, 3 - в районі села Трилісців і 3 - поблизу сіл Малинівки і Свидників. Підпільники також підірвали 6 мостів на шосе й залізницях, пустили під укіс 3 ворожі ешелони.
20 березня 1944 року війська 13-ї армії генерал-лейтенанта М. П. Пухова визволили Переспу від фашистських окупантів. Відступаючи, фашисти підпалили село, зруйнували залізничну колію і станцію.
До Червоної Армії відразу пішло понад 100 жителів села, 27 з них загинули в боях за Вітчизну.
У боях за визволення Переспи смертю хоробрих полягло 18 радянських воїнів. Ніколи не переводяться квіти біля пам'ятника загиблим героям.
Розпочалась відбудова господарства. Очолили її комуністи І. Т. Гуделюк, Я. Т. Юрковський, С. М. Буць, А. К. Терещенко, С. В. Храпова, А. Я. Ващук та безпартійні активісти. Восени 1944 року з ініціативи комуністів відбувся суботник. Стали до ладу школа, лікарня, було відремонтовано залізничну колію.
Відбудова села проходила у запеклій боротьбі з українськими буржуазними націоналістами. В 1945 році від їх рук загинули комуністи І. Т. Гуделюк, Я. Т. Юрковський, А. Я. Ващук. У квітні 1945 року в Переспі створено первинну партійну організацію. Комуністи й комсомольці разом з активом села роз'яснювали селянам політику партії, викривали буржуазно-націоналістичну ідеологію, допомагали знешкоджувати оунівських бандитів.
1947 року в Переспі відновлено колгосп, головою якого обрали Г. Л. Мартинюка. Спочатку артіль об'єднувала 126 дворів; на 1 січня 1948 року - вже 140. Рожищенська МТС допомагала колгоспникам обробляти землю та збирати врожай.
Після завершення колективізації парторганізація артілі повела боротьбу за підвищення продуктивності праці. У 1949 році колгосп був об'єднаний з дрібними артілями сусідніх сіл в одне укрупнене господарство з центром у Переспі. Під керівництвом парторганізації, яка налічувала 17 комуністів, об'єднаний колгосп «Росія» в 1958 році зібрав зернових по 10 цнт з га, цукрових буряків - близько 250 цнт, льону-волокна - по 5 цнт, картоплі - по 110 цнт; грошові прибутки досягли 100 тис. крб., що було значним досягненням в умовах Полісся. Колгосп
Переспа
Сторінка 4 з 6
державну власність млин. Тоді ж відкрили у селі семирічну школу з групами лікнепу для дорослих, хату-читальню, кооперативний магазин тощо. В грудні 1940 року в Переспі був організований колгосп, який об'єднував спочатку близько 50 дворів. Першими вступили до колгоспу С. М. Буць, Г. Л. Але мирне життя радянських людей було перервано нападом на Радянський Союз німецьких фашистів. 26 червня 1941 року гітлерівці захопили Переспу. Настали чорні дні в житті трудящих. Німецькі фашисти та їх прихвосні - українські буржуазні націоналісти - запровадили жорстокий окупаційний режим. Колгосп був ліквідований. У трудящих забирали хліб, м'ясо, молоко та інші продукти. Багатьох жителів силоміць вивезли на каторжні роботи до Німеччини. Є. Шевчук, М. X. Омельчук, С. О. Наумчук та інші загинули в концентраційних таборах. Від рук фашистів у Переспі загинуло 83 чоловіка.
В серпні 1941 року чимало жителів Переспи вступили в антифашистську підпільну групу, що була створена в районі. Її активними учасниками були колишні члени КПЗУ В. М. Бега, Ф. Д. Матвійчук, М. П. Герасимчук, О. П. Слюсаренко, М. П. Слюсаренко, В. Ваколюк, Н. К. Кравчук, М. П. Антонюк, А. Я. Ващук та інші.
Жителі Переспи, зокрема С. М. Буць, А. Я. Ващук та інші, боролися у з'єднанні А. П. Бринського.
Патріоти вчинили 8 диверсій на залізниці, зокрема 2 - біля села Козина, 3 - в районі села Трилісців і 3 - поблизу сіл Малинівки і Свидників. Підпільники також підірвали 6 мостів на шосе й залізницях, пустили під укіс 3 ворожі ешелони.
20 березня 1944 року війська 13-ї армії генерал-лейтенанта М. П. Пухова визволили Переспу від фашистських окупантів. Відступаючи, фашисти підпалили село, зруйнували залізничну колію і станцію.
До Червоної Армії відразу пішло понад 100 жителів села, 27 з них загинули в боях за Вітчизну.
У боях за визволення Переспи смертю хоробрих полягло 18 радянських воїнів. Ніколи не переводяться квіти біля пам'ятника загиблим героям.
Розпочалась відбудова господарства. Очолили її комуністи І. Т. Гуделюк, Я. Т. Юрковський, С. М. Буць, А. К. Терещенко, С. В. Храпова, А. Я. Ващук та безпартійні активісти. Восени 1944 року з ініціативи комуністів відбувся суботник. Стали до ладу школа, лікарня, було відремонтовано залізничну колію.
Відбудова села проходила у запеклій боротьбі з українськими буржуазними націоналістами. В 1945 році від їх рук загинули комуністи І. Т. Гуделюк, Я. Т. Юрковський, А. Я. Ващук. У квітні 1945 року в Переспі створено первинну партійну організацію. Комуністи й комсомольці разом з активом села роз'яснювали селянам політику партії, викривали буржуазно-націоналістичну ідеологію, допомагали знешкоджувати оунівських бандитів.
1947 року в Переспі відновлено колгосп, головою якого обрали Г. Л. Мартинюка. Спочатку артіль об'єднувала 126 дворів; на 1 січня 1948 року - вже 140. Рожищенська МТС допомагала колгоспникам обробляти землю та збирати врожай.
Після завершення колективізації парторганізація артілі повела боротьбу за підвищення продуктивності праці. У 1949 році колгосп був об'єднаний з дрібними артілями сусідніх сіл в одне укрупнене господарство з центром у Переспі. Під керівництвом парторганізації, яка налічувала 17 комуністів, об'єднаний колгосп «Росія» в 1958 році зібрав зернових по 10 цнт з га, цукрових буряків - близько 250 цнт, льону-волокна - по 5 цнт, картоплі - по 110 цнт; грошові прибутки досягли 100 тис. крб., що було значним досягненням в умовах Полісся. Колгосп