Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
З 1964 року господарство вирощує найбільш урожайні сорти картоплі. Непогано тут родять і цукрові буряки. В 1967 році їх зібрано по 255 цнт з гектара.
Механізація робіт, підвищення культури землеробства та інших ділянок виробництва, зміцнення трудової дисципліни дали бажані наслідки — зростання прибутковості всіх галузей господарства.
Це яскраво видно на розвитку тваринництва. Якщо, наприклад, у 1955—1956 роках в колгоспі було 320 голів великої рогатої худоби, 100 свиней, 225 овець, то в 1965 році — 1156 голів великої рогатої худоби (у тому числі 280 дійних корів), 450 свиней, з них 80 свиноматок, 350 овець. За цей час виробництво молока на 100 га сільськогосподарських угідь зросло в чотири рази, м'яса — в три рази, зокрема свинини — в 9 разів. Ще кращих показників добилися колгоспники у 1967 році.
Однією з передумов цих успіхів було створення міцної кормової бази. Широко застосовується сівба кормового люпину на силос. У 1967 році колгосп заклав 700 тонн раннього силосу та засилосував понад 1000 тонн люпину. Поліпшується поголів'я молочного стада. Колгосп придбав групу племінних телиць високопродуктивної буро-латвійської породи. У 1968 році артіль мала 1172 голови великої рогатої худоби, 382 свині, 525 овець. У господарстві велику увагу приділяють вирощуванню водоплавної птиці. В 1965 році воно мало 1300 качок. Тваринництво має м'ясо-молочний напрям. Тут у 1968 році вироблено по 69 цнт м'яса на 100 га сільськогосподарських угідь.
Важливу роль у піднесенні громадського тваринництва відіграла механізація ферм. Механізатори обладнали ферми автопоїлками, побудували підвісну дорогу для транспортування кормів, змонтували кормозапарники, встановили автоваги.
В господарстві також працює механічна майстерня з двома токарними верстатами та електрозварювальним апаратом, кузня, пилорама, льоносушарня, млин.
Розвитку всіх галузей народного господарства сприяє підвищення кваліфікації хліборобів. Агро- та зооветнавчанням у колгоспі охоплені всі ланкові, бригадири, тваринники, багато рядових колгоспників. Зростає і загальна культура колгоспників, їх громадська активність.
Підвищення продуктивності виробництва збагатило колгоспну касу. Якщо в 1955 році доход артілі становив 35,6 тис. крб., то в 1962 році — вже 213,5 тис. крб., а в 1967 році —340 тис. карбованців.
За роки колективного господарювання в селі виріс значний загін шоферів, трактористів та інших спеціалістів. Колгоспне виробництво очолюють спеціалісти з вищою агрономічною та зооветеринарною освітою. Золотим фондом артілі є передовики виробництва. Це доярка М. Богдан, тракторист В. Пасій, свинарка П. Лойко та інші. Кожна бригада, кожна ланка і ферма пишаються своїми передовиками.
Вирішальну роль у розвитку колективного господарства, громадсько-політичному та культурному житті села відіграють комуністи. До складу колгоспної парторганізації у 1967 році входило 34 комуністи. Жодна проблема господарського і громадсько-політичного життя колгоспу села не залишалась поза її увагою. Переважна більшість комуністів працює на вирішальних ділянках виробництва — в бригадах, на фермах.
Трудівники села беруть активну участь у політичному житті. До сільської Ради колгоспники обирають передовиків колгоспного виробництва та кращих представників інтелігенції. Депутати та актив проводять велику роботу щодо
Старий Чорторийськ
Сторінка 6 з 7
Багато робиться в колгоспі для підвищення врожайності сільськогосподарських культур: поліпшується обробіток грунту, його удобрення. Якщо в 1962 році на поля було внесено 9 296 тонн органічних та 750 цнт мінеральних добрив, то в 1965 році — 10 500 тонн органічних та 1500 цнт мінеральних. Колгоспникам багато допомагають авіатори. У 1964 році вони підживили з літака 600 га озимини. В зерновому виробництві запроваджуються найурожайніші сорти пшениці: Білоцерківська-193, Безоста-1, Білоцерківська-198, Миронівська-264. У 1966 році урожай Миронівської - 808 становив 15 цнт, жита Місцевого-партизанського — 16 цнт з гектара. Механізація робіт, підвищення культури землеробства та інших ділянок виробництва, зміцнення трудової дисципліни дали бажані наслідки — зростання прибутковості всіх галузей господарства.
Це яскраво видно на розвитку тваринництва. Якщо, наприклад, у 1955—1956 роках в колгоспі було 320 голів великої рогатої худоби, 100 свиней, 225 овець, то в 1965 році — 1156 голів великої рогатої худоби (у тому числі 280 дійних корів), 450 свиней, з них 80 свиноматок, 350 овець. За цей час виробництво молока на 100 га сільськогосподарських угідь зросло в чотири рази, м'яса — в три рази, зокрема свинини — в 9 разів. Ще кращих показників добилися колгоспники у 1967 році.
Однією з передумов цих успіхів було створення міцної кормової бази. Широко застосовується сівба кормового люпину на силос. У 1967 році колгосп заклав 700 тонн раннього силосу та засилосував понад 1000 тонн люпину. Поліпшується поголів'я молочного стада. Колгосп придбав групу племінних телиць високопродуктивної буро-латвійської породи. У 1968 році артіль мала 1172 голови великої рогатої худоби, 382 свині, 525 овець. У господарстві велику увагу приділяють вирощуванню водоплавної птиці. В 1965 році воно мало 1300 качок. Тваринництво має м'ясо-молочний напрям. Тут у 1968 році вироблено по 69 цнт м'яса на 100 га сільськогосподарських угідь.
Важливу роль у піднесенні громадського тваринництва відіграла механізація ферм. Механізатори обладнали ферми автопоїлками, побудували підвісну дорогу для транспортування кормів, змонтували кормозапарники, встановили автоваги.
В господарстві також працює механічна майстерня з двома токарними верстатами та електрозварювальним апаратом, кузня, пилорама, льоносушарня, млин.
Розвитку всіх галузей народного господарства сприяє підвищення кваліфікації хліборобів. Агро- та зооветнавчанням у колгоспі охоплені всі ланкові, бригадири, тваринники, багато рядових колгоспників. Зростає і загальна культура колгоспників, їх громадська активність.
Підвищення продуктивності виробництва збагатило колгоспну касу. Якщо в 1955 році доход артілі становив 35,6 тис. крб., то в 1962 році — вже 213,5 тис. крб., а в 1967 році —340 тис. карбованців.
За роки колективного господарювання в селі виріс значний загін шоферів, трактористів та інших спеціалістів. Колгоспне виробництво очолюють спеціалісти з вищою агрономічною та зооветеринарною освітою. Золотим фондом артілі є передовики виробництва. Це доярка М. Богдан, тракторист В. Пасій, свинарка П. Лойко та інші. Кожна бригада, кожна ланка і ферма пишаються своїми передовиками.
Вирішальну роль у розвитку колективного господарства, громадсько-політичному та культурному житті села відіграють комуністи. До складу колгоспної парторганізації у 1967 році входило 34 комуністи. Жодна проблема господарського і громадсько-політичного життя колгоспу села не залишалась поза її увагою. Переважна більшість комуністів працює на вирішальних ділянках виробництва — в бригадах, на фермах.
Трудівники села беруть активну участь у політичному житті. До сільської Ради колгоспники обирають передовиків колгоспного виробництва та кращих представників інтелігенції. Депутати та актив проводять велику роботу щодо
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чорниж
- Четвертня
- Череваха
- Цміни
- Троянівка
- Старосілля
- Серхів
- Рудники
- Нова Руда
- Нічогівка
- Лісове
- Лишнівка
- Куликовичі
- Кукли
- Костюхнівка
- Копилля
- Комарове
- Карасин
- Граддя
- Гораймівка
- Галузія
- Велика Осниця
- Велика Ведмежка
- Будки
- Боровичі