Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Старий Чорторийськ

Сторінка 2 з 7
жителями Калок розгромили маєтки Владислава і Олександра Хребтовичів у селах Хряську і Жолудську. У скарзі цих панів подається великий список учасників нападу на їхні маєтки. Згадуються Зінько Гуляницький, Грицько Книшик, Андрій Лазько, Лукаш Кушнір, Семен Чорнобайко та інші. 27 лютого 1650 року шляхтич Веспасіан Беневський скаржився, що мешканці
Чорторийська, «покозачившись у 1648 році», розгромили його помістя Колок і забрали майно. Значна частина чорторийських кріпаків пішла в повстанські загони або в інші місця з надією звільнитись від кріпацтва. В зв'язку з цим кількість димів у Чорторийську в 1650 році змен­шилась до 210.
Після закінчення визвольної війни (1648—1654 рр.) трудяще населення Чорторийська залишилось феодально підневільним. З 1677 року його визискували маг­нати Вишневецькі, а з 1725 року — Радзівілли.
Як свідчать писемні пам'ятки від 1662, 1667, 1707 та інших років, становищ трудящого населення Чорторийська весь час погіршувалось. Покріпачене насе­лення виконувало різні додаткові повинності: гужову, сплачувало грошові збори для оплати магістратів, чоповий податок тощо. Селянство також терпіло і від воєн­них постоїв, свавілля жовнірів та орендаря.
Населення намагалось чинити опір визиску. Воно відмовлялось визнавати церковну унію, у зв'язку з чим волинський воєвода князь Вишневський змушений був видати 20 грудня 1703 року спеціальний універсал, яким він зобов'язував на­селення Чорторийська та інших населених пунктів перейти в унію, підкоритися Луцькому уніатському епіскопу.
Повинності кріпаків, які належали князю Радзівіллу, зафіксовані в інвентар­ному описі від 21 грудня 1769 року. За одиницю виміру тоді бралась волока. В описі йде мова про повинності селян-кріпаків, які мали четверту, шосту або восьму час­тину волоки. Очевидно, більших наділів у них не було. Хто мав четверту частину волоки, відробляв триденну панщину, а шосту і восьму — півтора дні на тиждень. На роботу мали виходити всі дорослі члени сім'ї, «здатні до коси і серпа». Вдома могла залишатися лише одна людина.
Становище населення Чорторийська погіршувалось тим, що воно було віддане в необмежене розпорядження старости.
Тяжкі повинності викликали протест у трудящих. Власті жорстоко розправ­лялись з непокірними. 4 травня 1789 року луцький міський суд засудив жителів Чорторийська Юська Гнідого, Василя Заболоцького, Івана Костюкевича до тілес­ного покарання. А в 1789 році до Чорторийська за розпорядженням так званої порядкової комісії прибув навіть військовий загін для забезпечення порядку.
З 1795 року Чорторийськ, разом з іншими населеними пунктами Волині, вві­йшов до складу Російської імперії. Його жителі брали участь у Вітчизняній війні 1812 року, зокрема у спорудженні земляного укріплення для артилерійської бата­реї. Залишки його збереглися і до наших днів. За півтора кілометра від села висо­чить пагорб, який називають Батареєю.
Істотний вплив на життя населення Чорторийська мало повстання 1830 року в Польщі. В ньому брали активну участь власник Чорторийського ключа (в селі проживало тоді 1961 чоловік) і містечка Чорторийська — граф Федір Пацей. За це Чорторийськ у 1831 році був конфіскований урядом і переведений в державну власність. Це дещо поліпшило становище його населення, яке було переведене в кате­горію державних селян, і сприяло пожвавленню господарської діяльності. Закон надавав державним селянам більш широкі права на користування землею, визна­вав їх «вільними» сільськими обивателями тощо. Це позначилось на зростанні кіль­кості населення в Чорторийську. Якщо в 1803 році тут налічувалось 198 дворів (788 жителів), то в 1862 році — понад 200 дворів (1119 жителів).
Звичайно, не слід переоцінювати позитивне в становищі державних селян. Вони також платили державні податки і досить значні.
Після реформи 1861 року в житті основної маси трудящих Чорторийська відбувалися істотні зміни. За інвентарним описом, складеним 1 червня 1873 року в зв'язку з передачею чорторийським державним селянам та відставним і безстро­ково відпущеним солдатам землі за викуп, у Чорторийську налічувалося 194 двори державних селян та 53 солдатських двори. В них жило 756 чоловік. Державні се­ляни та солдатські родини одержували: 1599 десятин орної землі, 124,5 десятини городньої землі, 710 десятин сінокосу, 460,48 десятини випасів. Крім того, насе­ленню вказаних груп в цілому було передано 0,9 десятини городньої землі та 270,17 десятини випасів, що не були обкладені викупним платежем.


Сучасна карта - Старий Чорторийськ