Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Боротьба учасників партизанського руху проти німецько-фашистських окупантів наближала час їх вигнання. 2 лютого 1944 року підрозділи 13-ї армії радянських військ визволили Маневичі від фашистських загарбників.
Зразу ж після визволення села населення активно включилось у подання допомоги фронту. Селяни заготовляли хліб, м'ясо, овочі, фрукти для Червоної Армії.
Незабаром після визволення відновила роботу сільська Рада, яка займалась налагодженням господарського життя села.
Вже в 1944 році почали працювати початкова школа, клуб.
Активну участь в громадсько-політичному житті села брала комсомольська організація, яка в 1947 році була занесена в Книгу пошани обласної комсомольської організації. Населення Маневичів виявило виключну політичну активність під час виборів до Верховних Рад УРСР та СРСР. Вибори перетворились у загальне свято.
Корінним поворотом у житті села було створення 15 червня 1947 року колективного господарства. До нього тоді вступило 23 селянські господарства, які усуспільнили 103 га землі, 10 коней, 11 плугів, 11 возів.
Артіль весь час зростала і на кінець року вже об'єднувала 37 господарств. У 1950 році вже всі селяни Маневичів працювали на широких колгоспних ланах. Тільки орних земель в артілі було тоді 612 га та ще 636 га сіножатей, 847 га пасовищ, 711 га лісу.
Колгосп назвали «Комсомолець». Головою правління став комуніст, колишній підпільник часів буржуазно-поміщицького панування і активний учасник партизанського руху в роки Великої Вітчизняної війни С. В. Миткалик.
Допомога держави, самовіддана праця колгоспників забезпечили розвиток господарства артілі. Ініціатором багатьох заходів, що сприяли розвиткові сільськогосподарського виробництва, була партійна організація, створена тут у липні 1947 року. Вона складалась з 4 членів КПРС та 1 кандидата в члени партії, дійово впливала на всі галузі життя. З ініціативи комуністів у 1948 році артіль розгорнула будівництво господарських приміщень. В наступному році в колгоспі з'явилися новобудови — овоче- і зерносховище, стайня, контора.
Артіль успішно виконувала зобов'язання перед державою. В 1949 році вона першою в районі завершила хлібоздачу і була занесена на районну Дошку пошани. Найкращі показники у виконанні сільськогосподарських робіт у 1950 році мала друга бригада. Розвивалось і городництво. Від реалізації городини, вирощеної комсомольсько-молодіжною ланкою, артіль у 1952 році одержала 35 800 крб. доходу, а в наступному році — 55 838 крб. Високих врожаїв в умовах Полісся досяг колгосп у вирощенні кормових коренеплодів. їх зібрали з кожного гектара по 200 центнерів.
Дбали колгоспники і про зростання тваринницьких ферм, їх уже було в артілі 4. У 1953 році на фермах артілі налічувалось 357 голів великої рогатої худоби, на свинофермі —66 свиноматок, на вівцефермі —212 овець. Колгосп також мав великий прибуток від рибного господарства.
Запорукою успішного розвитку колективного господарства була сумлінна праця трудівників на всіх ділянках виробництва. З ініціативи партійної організації в колгоспі було закладено фруктовий сад на площі 7 га. Пізніше сад розширили до 27 га. Серед передовиків громадського господарства відзначалися І. Приходько, Д. К. Шишолик, М. І. Потоцький та інші.
Вагомий вклад у розвиток і зміцнення колективного господарства внесли і комсомольці. Вони створювали комсомольсько-молодіжні бригади по заготівлі місцевих добрив, організовували недільники по заготівлі торфу тощо.
Нових успіхів досягло колективне господарство в наступні роки. Зростала його технічна оснащеність. Так, у 1956 році колгосп вже мав 3 двигуни внутрішнього згоряння, 5 автомашин. Підвищився рівень механізації робіт, що їх проводила МТС, прискорилось їх виконання. І як наслідок — зріс загальний доход господарства. Він становив 822 935 крб. На оплату праці колгоспників було виділено 238 цнт хліба та 41 650 карбованців.
У 1957 році в господарському житті села стались істотні зміни. Артіль «Комсомолець» об'єдналася з колгоспом «Вільна праця» с. Городка. В його розпорядження перейшло 8299 га землі, з них орної —1016 га, сіножатей —1472, пасовищ — 1542, лісу 3030 га, саду —27 га. Колгосп мав 3 стайні, 8
Прилісне
Сторінка 5 з 6
Всі вони нагороджені орденами або медалями Радянського Союзу, в тому числі Ф. М. Родощак — двома орденами Червоної Зірки, кількома медалями, Г. І. Романюк — орденами Слави ІІ-го ступеня і Червоної Зірки. Зразу ж після визволення села населення активно включилось у подання допомоги фронту. Селяни заготовляли хліб, м'ясо, овочі, фрукти для Червоної Армії.
Незабаром після визволення відновила роботу сільська Рада, яка займалась налагодженням господарського життя села.
Вже в 1944 році почали працювати початкова школа, клуб.
Активну участь в громадсько-політичному житті села брала комсомольська організація, яка в 1947 році була занесена в Книгу пошани обласної комсомольської організації. Населення Маневичів виявило виключну політичну активність під час виборів до Верховних Рад УРСР та СРСР. Вибори перетворились у загальне свято.
Корінним поворотом у житті села було створення 15 червня 1947 року колективного господарства. До нього тоді вступило 23 селянські господарства, які усуспільнили 103 га землі, 10 коней, 11 плугів, 11 возів.
Артіль весь час зростала і на кінець року вже об'єднувала 37 господарств. У 1950 році вже всі селяни Маневичів працювали на широких колгоспних ланах. Тільки орних земель в артілі було тоді 612 га та ще 636 га сіножатей, 847 га пасовищ, 711 га лісу.
Колгосп назвали «Комсомолець». Головою правління став комуніст, колишній підпільник часів буржуазно-поміщицького панування і активний учасник партизанського руху в роки Великої Вітчизняної війни С. В. Миткалик.
Допомога держави, самовіддана праця колгоспників забезпечили розвиток господарства артілі. Ініціатором багатьох заходів, що сприяли розвиткові сільськогосподарського виробництва, була партійна організація, створена тут у липні 1947 року. Вона складалась з 4 членів КПРС та 1 кандидата в члени партії, дійово впливала на всі галузі життя. З ініціативи комуністів у 1948 році артіль розгорнула будівництво господарських приміщень. В наступному році в колгоспі з'явилися новобудови — овоче- і зерносховище, стайня, контора.
Артіль успішно виконувала зобов'язання перед державою. В 1949 році вона першою в районі завершила хлібоздачу і була занесена на районну Дошку пошани. Найкращі показники у виконанні сільськогосподарських робіт у 1950 році мала друга бригада. Розвивалось і городництво. Від реалізації городини, вирощеної комсомольсько-молодіжною ланкою, артіль у 1952 році одержала 35 800 крб. доходу, а в наступному році — 55 838 крб. Високих врожаїв в умовах Полісся досяг колгосп у вирощенні кормових коренеплодів. їх зібрали з кожного гектара по 200 центнерів.
Дбали колгоспники і про зростання тваринницьких ферм, їх уже було в артілі 4. У 1953 році на фермах артілі налічувалось 357 голів великої рогатої худоби, на свинофермі —66 свиноматок, на вівцефермі —212 овець. Колгосп також мав великий прибуток від рибного господарства.
Запорукою успішного розвитку колективного господарства була сумлінна праця трудівників на всіх ділянках виробництва. З ініціативи партійної організації в колгоспі було закладено фруктовий сад на площі 7 га. Пізніше сад розширили до 27 га. Серед передовиків громадського господарства відзначалися І. Приходько, Д. К. Шишолик, М. І. Потоцький та інші.
Вагомий вклад у розвиток і зміцнення колективного господарства внесли і комсомольці. Вони створювали комсомольсько-молодіжні бригади по заготівлі місцевих добрив, організовували недільники по заготівлі торфу тощо.
Нових успіхів досягло колективне господарство в наступні роки. Зростала його технічна оснащеність. Так, у 1956 році колгосп вже мав 3 двигуни внутрішнього згоряння, 5 автомашин. Підвищився рівень механізації робіт, що їх проводила МТС, прискорилось їх виконання. І як наслідок — зріс загальний доход господарства. Він становив 822 935 крб. На оплату праці колгоспників було виділено 238 цнт хліба та 41 650 карбованців.
У 1957 році в господарському житті села стались істотні зміни. Артіль «Комсомолець» об'єдналася з колгоспом «Вільна праця» с. Городка. В його розпорядження перейшло 8299 га землі, з них орної —1016 га, сіножатей —1472, пасовищ — 1542, лісу 3030 га, саду —27 га. Колгосп мав 3 стайні, 8
Дивиться також інші населені пункти району:
- Чорниж
- Четвертня
- Череваха
- Цміни
- Троянівка
- Старосілля
- Серхів
- Рудники
- Нова Руда
- Нічогівка
- Лісове
- Лишнівка
- Куликовичі
- Кукли
- Костюхнівка
- Копилля
- Комарове
- Карасин
- Граддя
- Гораймівка
- Галузія
- Велика Осниця
- Велика Ведмежка
- Будки
- Боровичі
- Старий Чорторийськ