Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Прилісне

Сторінка 4 з 6
виникати парти­занські загони, які в районі сіл Маневичів, Смолярів і Медвежки громили поліцей­ські пункти та осадницькі садиби.
Поповнювались ряди членів КПЗУ, зростали та міцніли підпільні партійні організації. На квітень 1933 року в Маневичах вже діяв підпільний райком КПЗУ, що об'єднував 100 членів партії. Комуністи були тією організуючою і спрямовую­чою силою, яка піднімала трудящих на боротьбу за встановлення Радянської влади.
У селі також діяла комсомольська організація, керівником якої був К. О. Халик. У 1937 році в с. Дубниках його вбили поліцаї. На могилі комсомольця тепер встановлено пам'ятник.
Чутка про визвольний похід Червоної Армії, що розпочався 17 вересня 1939 року, швидко долинула до села Маневичів. Комуністи-підпільники створили ревком, який роззброював польських солдатів, що були в селі, встановив рево­люційний порядок.
21 вересня все село вийшло зустрічати червоноармійців. Його прикрашали чер­воні прапори і спеціально збудована арка. Опівдні, коли прибув загін радянських воїнів, відбувся мітинг, на якому обрали селянський комітет, який розгорнув роботу серед селян по підготовці до виборів в Народні Збори трудящих Західної України. 26 жовтня селяни одноголосно обрали на ці збори депутатом селянина з Городка Ф. Борисюка.
З встановленням Радянської влади селяни з великою політичною активністю включились в будівництво нового життя.
24 березня 1940 року вони вперше в житті на основі загального, рівного вибор­чого права при таємному голосуванні обрали до Верховної Ради СРСР селянина з с. Уховецька Ковельського району М. А. Васюту. В грудні цього ж року вони обрали сільську Раду депутатів трудящих на чолі з головою І. П. Швецем.
Навесні 1940 року в селі організувалася сільськогосподарська артіль ім. Тимошенка. Головою правління колгоспники обрали С. Є. Борисюка. В перший же рік роботи по-новому маневицькі селяни на власному досвіді переконались у перевагах колективного господарства: вони одержали на трудодень по 3 кг зерна та по 2 крб. 50 коп. грішми. У 1941 році колгоспники успішно посіяли ранні ярі, розгорнули будівництво господарських приміщень. Артіль організувала власне цегельне виробництво.
В селі почали працювати школа, клуб, бібліотека та інші культурно-побутові заклади.
Світлі перспективи нового життя відкривались перед жителями Маневичів. Але мирну працю сільських трудівників перервав напад німецько-фашистських загарб­ників на Радянський Союз. 28 червня 1941 року вони захопили село.
Багато горя і матеріальної шкоди завдали окупанти селянам. За час окупації села вони вбили 55 чоловік, 33 — вивезли на каторжні роботи до Німеччини, спа­лили 40 житлових і 73 надвірні будинки, забрали 120 корів та багато іншої худоби.
Найбільш свідомі, віддані радянському ладові жителі з перших місяців окупа­ції почали боротьбу проти фашистів. С. В. Миткалик став одним з організаторів партизанської групи, до якої ввійшли він, його брат Н. В. Миткалик, С. Є. Борисюк, Д. Г. Хвищук, Г. X. Лук'янчук, І. Д. Смійчик та інші. Згодом до партизан­ських загонів з села вступило до 60 чоловік.
Влітку 1943 року в селі була створена підпільна комсомольська організація. До її складу увійшли А. Р. Ружицький, І. О. Дубровський, М. К. Кондратюк, К. С. Шилак, Н. Л. Приходько, Ю. І. Романович, І. Грищук, І. М. Матвійчук. Сек­ретарем організації був А. Р. Ружицький. Члени комсомольської організації під­порядкували свою діяльність поданню допомоги партизанському з'єднанню двічі Героя Радянського Союзу О. Ф. Федорова. Вони організували збір розвідувальних даних про ворога. К. С. Шилак, що наймитував у старости села, збирав відомості про місцевий гітлерівський гарнізон, про наміри окупантів. Ю. І. Романович і І. Грищук, що жили на хуторі Лоше, передавали інформацію партизанам про переве­зення військ та воєнного спорядження по залізниці Ковель — Сарни. В боротьбі з ворогами 8 членів підпільної комсомольської організації загинули смертю хоробрих.
У районі кожному відомі імена мужніх месників М. А. Шилака та І. Т. Савчука. Обидва вони загинули від рук гітлерівців.
З великою мужністю в партизанських загонах та на фронтах Великої Вітчизня­ної війни боролися проти німецько-фашистських загарбників 197 маневичан.


Сучасна карта - Прилісне