Сторінка 4 з 6
виникати партизанські загони, які в районі сіл Маневичів, Смолярів і Медвежки громили поліцейські пункти та осадницькі садиби.
Поповнювались ряди членів КПЗУ, зростали та міцніли підпільні партійні організації. На квітень 1933 року в Маневичах вже діяв підпільний райком КПЗУ, що об'єднував 100 членів партії. Комуністи були тією організуючою і спрямовуючою силою, яка піднімала трудящих на боротьбу за встановлення Радянської влади.
У селі також діяла комсомольська організація, керівником якої був К. О. Халик. У 1937 році в с. Дубниках його вбили поліцаї. На могилі комсомольця тепер встановлено пам'ятник.
Чутка про визвольний похід Червоної Армії, що розпочався 17 вересня 1939 року, швидко долинула до села Маневичів. Комуністи-підпільники створили ревком, який роззброював польських солдатів, що були в селі, встановив революційний порядок.
21 вересня все село вийшло зустрічати червоноармійців. Його прикрашали червоні прапори і спеціально збудована арка. Опівдні, коли прибув загін радянських воїнів, відбувся мітинг, на якому обрали селянський комітет, який розгорнув роботу серед селян по підготовці до виборів в Народні Збори трудящих Західної України. 26 жовтня селяни одноголосно обрали на ці збори депутатом селянина з Городка Ф. Борисюка.
З встановленням Радянської влади селяни з великою політичною активністю включились в будівництво нового життя.
24 березня 1940 року вони вперше в житті на основі загального, рівного виборчого права при таємному голосуванні обрали до Верховної Ради СРСР селянина з с. Уховецька Ковельського району М. А. Васюту. В грудні цього ж року вони обрали сільську Раду депутатів трудящих на чолі з головою І. П. Швецем.
Навесні 1940 року в селі організувалася сільськогосподарська артіль ім. Тимошенка. Головою правління колгоспники обрали С. Є. Борисюка. В перший же рік роботи по-новому маневицькі селяни на власному досвіді переконались у перевагах колективного господарства: вони одержали на трудодень по 3 кг зерна та по 2 крб. 50 коп. грішми. У 1941 році колгоспники успішно посіяли ранні ярі, розгорнули будівництво господарських приміщень. Артіль організувала власне цегельне виробництво.
В селі почали працювати школа, клуб, бібліотека та інші культурно-побутові заклади.
Світлі перспективи нового життя відкривались перед жителями Маневичів. Але мирну працю сільських трудівників перервав напад німецько-фашистських загарбників на Радянський Союз. 28 червня 1941 року вони захопили село.
Багато горя і матеріальної шкоди завдали окупанти селянам. За час окупації села вони вбили 55 чоловік, 33 — вивезли на каторжні роботи до Німеччини, спалили 40 житлових і 73 надвірні будинки, забрали 120 корів та багато іншої худоби.
Найбільш свідомі, віддані радянському ладові жителі з перших місяців окупації почали боротьбу проти фашистів. С. В. Миткалик став одним з організаторів партизанської групи, до якої ввійшли він, його брат Н. В. Миткалик, С. Є. Борисюк, Д. Г. Хвищук, Г. X. Лук'янчук, І. Д. Смійчик та інші. Згодом до партизанських загонів з села вступило до 60 чоловік.
Влітку 1943 року в селі була створена підпільна комсомольська організація. До її складу увійшли А. Р. Ружицький, І. О. Дубровський, М. К. Кондратюк, К. С. Шилак, Н. Л. Приходько, Ю. І. Романович, І. Грищук, І. М. Матвійчук. Секретарем організації був А. Р. Ружицький. Члени комсомольської організації підпорядкували свою діяльність поданню допомоги партизанському з'єднанню двічі Героя Радянського Союзу О. Ф. Федорова. Вони організували збір розвідувальних даних про ворога. К. С. Шилак, що наймитував у старости села, збирав відомості про місцевий гітлерівський гарнізон, про наміри окупантів. Ю. І. Романович і І. Грищук, що жили на хуторі Лоше, передавали інформацію партизанам про перевезення військ та воєнного спорядження по залізниці Ковель — Сарни. В боротьбі з ворогами 8 членів підпільної комсомольської організації загинули смертю хоробрих.
У районі кожному відомі імена мужніх месників М. А. Шилака та І. Т. Савчука. Обидва вони загинули від рук гітлерівців.
З великою мужністю в партизанських загонах та на фронтах Великої Вітчизняної війни боролися проти німецько-фашистських загарбників 197 маневичан.
Дивиться також інші населені пункти району: