Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Прилісне

Сторінка 3 з 6
Польський буржуазний уряд не дбав про охорону здоров'я селян. Вони змушені були іти лікуватись за досить високу плату до лікаря на станцію Маневичі.
В селі була тільки початкова школа. З 1924 року тут діяв народний будинок, хоч ніяких асигнувань на його утримання не виділялося. Переконливим доказом цього є фінансовий звіт Маневицької гміни хоч би за 1929—1930 рік, у якому графа «культура і мистецтво» — порожня.
Маневичани не мирились з тяжким становищем. Протягом усіх років окупації буржуазно-поміщицькою Польщею вони активно боролися за своє соціальне і національне визволення, за возз'єднання з Радянською Україною. Ініціаторами цієї боротьби були комуністи-підпільники і найсвідоміші безпартійні селяни. Ще в 1922 році маневицькі підпільники підтримували зв'язки з соціал-демократичним гуртком у Колках, що згодом увійшов до складу КПЗУ.
Великий вплив на піднесення революційної свідомості селян мала діяльність місцевої організації «Просвіта», яка у Маневичах перебувала під впливом кому­ністів. Її засновниками були Г. П. Коснюк, С. Є. Борисюк.
Активісти «Просвіти» створили бібліотеку, в якій поряд з іншими книгами була і нелегальна література — праці класиків марксизму, зокрема «Маніфест Комуніс­тичної партії». Особливо велику роз'яснювальну роботу провели члени маневицької «Просвіти» під час виборів у гмінні ради восени 1927 року. Тоді переважна біль­шість жителів Маневичів бойкотувала вибори: з 450 осіб, що мали право брати участь у виборах, голосувало лише 120. Внаслідок цього властям не вдалось про­вести своїх кандидатів до гмінної ради.
По-іншому проходили вибори в Городку. Завдяки роз'яснювальній роботі членів організації «Сельроб» і «Просвіти» тут 10 з 14-ти обраних членів гмінної ради були кандидатами організації «Сельроб». Такого успіху було досягнуто всупереч усім намаганням представників влади та гмінного виборчого комітету провести до ради ставлеників панівної верхівки. На вибори до Городка навіть прибули волинський воєвода та повітовий староста, але й це не допомогло. Велика масова робота акти­вістів «Сельробу» та «Просвіти», що спрямовувалась комуністами-підпільниками, допомогла трудящим до кінця розпізнати лицемірне обличчя буржуазії. Газета «Сель-Роб» у своєму повідомленні про вибори в Маневичах та Городку писала: «Великий страх напав на панів, коли побачили, що вони провалилися, а новооб­рану раду назвали комуністичною».
Революційна агітація в селі набирала політичної цілеспрямованості. Трудящі дедалі частіше протестували проти свавілля властей. У 1930 році в Маневичах не раз майоріли прапори з комуністичними лозунгами.
Наступного року визначним антиурядовим виступом проти політичного без­прав'я та експлуатації була першотравнева демонстрація трудящих села Маневи­чів, селища Маневичів та навколишніх сіл: Городка, Троянівки, Нової Руди, Градиська, Великого Обзира, Стобихви. Її організували члени КПЗУ С. Є. Борисюк, І. Д. Смійчик, Г. Ю. Савчук, С. В. Миткалик, В. Л. Шешолик та С. З. Ковальчук. Щоб запобігти маніфестації в день 1 Травня, поліція наприкінці квітня заарешту­вала керівника маневицьких комуністів С. Є. Борисюка.
Але це їй не допомогло. Підпільники енергійно готувалися до свята. В ніч на 1 Травня у Маневичах, Городку, Троянівці та інших сусідніх селах були вивішені червоні прапори і транспаранти. А ранком в селі зібралось понад 1000 чоловік. Після короткого мітингу, на якому з промовою виступив І. Д. Смійчук, його учасники з прапорами та лозунгами «Хай живе радянська Росія!», «Геть буржуазну Польщу!» рушили назустріч демонстрантам, що йшли з Городка. По дорозі колону зустріли 8 озброєних поліцейських, які почали стріляти в демонстрантів. Все ж колона про­довжувала рухатись. Тоді поліцаї зайняли місток на шляху в Городок. Демон­странти, обійшовши місток, з'єднались з демонстрантами Городка. Потім разом по­вернулися до Маневичів, де відбувся мітинг. Тут у сутичці з поліцією загинули М. Ольховик з Городка та С. Ковальчук з Маневичів.
Буржуазно-поміщицький уряд Польщі жорстоко розправився з організаторами першотравневої демонстрації. С. Є. Борисюка, І. Д. Смійчика, Г. Ю. Савчука 13 червня в Ковелі було засуджено до тюремного ув'язнення.
Але ні тортури, ні арешти буржуазного уряду не могли спинити боротьби тру­дящих Маневичів за своє соціальне визволення. У 1931 році стали


Сучасна карта - Прилісне