Сторінка 4 з 8
щороку тут навчалося близько 400 учнів, однак її закінчувало тільки 10—15, переважно з більш заможних сімей.
Незадовільним було і медичне обслуговування. Працювало всього 2 лікарі амбулаторія і аптека. Медична допомога подавалася за плату і тому далеко не всі могли її одержати.
Визиск, політичне та національне безправ'я штовхали трудящих на боротьбу проти пансько-польського окупаційного, експлуататорського режиму. З кожним роком наростало їх незадоволення, розгорталась боротьба проти соціального та національного гніту, за возз'єднання з Радянською Україною. Ця боротьба набрала цілеспрямованого характеру особливо після утворення на початку вересня 1923 року Луцького окружного комітету, що об'єднав розпорошені місцеві партійні організації. В Колках уже на той час активно діяв комуністичний осередок. Його члени роз'яснювали населенню антинародну політику польської буржуазії, розповсюджували нелегальні газети, журнали тощо. Поліції вдалося натрапити на слід підпільників-комуністів і заарештувати багатьох з них. 1 грудня 1924 року в Луцьку відбувся суд над 28 членами КПЗУ Колківської гміни. Серед них були Т. Будецький та Г. Тинчук. Всіх їх засудили до тюремного ув'язнення. Відбувши строки покарання, вони знову стали підпільниками.
Підпільний комуністичний осередок, молодіжні гуртки мали величезний вплив на населення. Вони пропагували досягнення першої країни соціалізму, допомагали людям праці зрозуміти той шлях, яким треба йти, щоб добитись перемоги над експлуататорськими класами. Результати їх діяльності позначились на революційній активності мас. Так, у грудні 1927 року жителі Колок відмовлялись платити податки.
За допомогою Луцького окружкому КПЗУ в 1928 році у Колках була створена легальна робітничо-селянська організація «Сельроб-єдність».
Значними революційними виступами ознаменувалися наступні роки. 24 травня 1931 року допризовники до польського війська вигнали з Колок і навколишніх сіл осадників та провели демонстрацію під лозунгом: «Геть фашистський уряд! Земля селянам»». У 1931—1932 роках трудящі селища разом з селянами Сильненської, Тростянецької, Піддубцівської і Олицької гмін провели страйки, вимагаючи ліквідувати ярмаркові побори. В 1933 році колківчани виступали проти полонізації та католизації шкіл. Тоді на заклики Луцького окружкому КПЗУ відбулись мітинги в багатьох селах повіту. Найбільш масовими вони були в селах Колківсько гміни. Керував ними Колківський райком КПЗУ. Підпільні комуністичні осередки в той час діяли у 13 населених пунктах гміни і налічували 43 чоловіка. Колківські комуністи-підпільники проводили велику агітаційну роботу. В селах вивішувались транспаранти з революційними лозунгами. 17 листопада 1933 року у Колках було розповсюджено 6 відозв до населення з нагоди 16 роковин Великої Жовтневої соціалістичної революції.
Польський уряд жорстоко переслідував комуністів-підпільників. У березні 1935 року поліція кинула в катівню керівника колківських комуністів А. І. Мізюка. Однак політична робота не припинилась. У відповідь на репресії підпільники розгорнули ще більш наступальну пропаганду ідей марксизму-ленінізму, посилили агітацію серед населення.
Визначною політичною подією, що відбулась у районі Колок, була першотравнева демонстрація 1935 року. Підготовка до неї проводилась під керівництвом Колківського підпільного райкому КПЗУ. Комуністам допомагали комсомольці. Так, Л. Мосійчук вишивала прапор, Н. Тарасюк доставляла в село Острів нелегальну літературу. Райком КПЗУ розповсюджував у Колках і сусідніх селах спеціальні листівки, в яких говорилося, що першотравнева демонстрація буде «демонстрацією ненависті трудящих до фашистсько-окупаційного режиму пілсудчиків, до української контрреволюції. Вона буде демонстрацією любові до Країни Рад».
Вранці 1 травня майже 2000 жителів сіл Мар'янівки, Четвертні, Домашева, Бугаїв (тепер Новоукраїнка), Рудні, Острова, Хопнева, Лища (тепер Криничне), Яромеля, Годомичів, Омельного (тепер Макаревичі), Ситниці вирушили до Колок. Ще напередодні поліція, дізнавшись про маршрут демонстрації, влаштувала засідку.
О 17-й годині 30 хвилин, коли колона демонстрантів наблизилась до поліцейських, вони почали стріляти в селян з кулеметів і гвинтівок. Під час цієї звірячої розправи 8 чоловік було вбито, 31 чоловіка тяжко поранено, 47
Дивиться також інші населені пункти району: