Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Колки

Сторінка 3 з 8
Незважаючи на таке зростання містечка, освіта, охорона здоров'я в селищі були на низькому рівні. В Колках працювала тільки початкова школа. Всю во­лость обслужував один фельдшер і була невеличка аптека.
Революція 1905 року серед населення Колок викликала піднесення. Всі споді­валися на краще життя. Проте царизм жорстоко придушив революційні виступи.
Перша світова війна принесла колківчанам нові злигодні. В червні 1915 року, в зв'язку з наступом австро-німецьких військ, містечко опинилось у смузі фронту. В цей час значна частина населення була евакуйована вглиб України і Росії, а та, що залишилась, зазнала великих труднощів.
Після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції в Росії ба­гато евакуйованих колківчан повернулись до рідних осель. Повертались додому і революційно настроєні солдати, які гуртували населення на боротьбу за владу Рад. У грудні 1917 року в Колках утворюється ревком, до складу якого ввійшли О. Регещук, Г. Квач, Т. Лаврещук, С. Васюхник. Але розгорнути діяльність ревкомові перешкодили німецько-кайзерівські війська, що в лютому 1918 року окупу­вали Колки. Проте навіть в цих умовах члени ревкому діяли. Вони організували проти загарбників партизанську боротьбу. Після вигнання німецько-кайзерівських окупантів ревком відновив діяльність, але не надовго. В травні 1919 року Колки захопила буржуазно-поміщицька Польща.
Влітку 1920 року колківчанам знову усміхнулася воля. 26 липня 1920 року 389-й полк 44-ї дивізії Червоної Армії, наступаючи на білополяків, визволив Колки. В селищі було відновлено Радянську владу, знову розпочав роботу ревком, на чолі якого стояв Г. Квач. Ревком провів розподіл поміщицької землі серед селян. 24 сер­пня було відкрито лікарню. 31 серпня відновлено роботу поштового відділення. Члени ревкому разом з червоноармійцями 418-го Новгород-Сіверського полку не раз виїжджали в сусідні села з тим, щоб допомогти місцевим активістам зміцнити Радянську владу, ліквідувати націоналістичні банди. Як свідчить рапорт Колківського військкома Ларіонова від 24 серпня, ревкомові вдалося встановити зв'язки з Сильненською, Велико-Ведмезькою і Тростянецькою волостями. В цьому ж ра­порті повідомлялось, що місцеве населення ставиться до Радянської влади дуже добре і підтримує її.
Але в другій половині вересня 1920 року Колки знову опинились під владою буржуазно-поміщицької Польщі. Різною була доля ревкомівців. Г. Квач потрапив у руки польських жандармів, які по дорозі до с. Копилля зарубали його, О. Ре­гещук перейшов польсько-радянський кордон і оселився на Уралі (помер у 1940 році), С. Васюхник помер від ран, одержаних ще на фронтах першої світової війни, Т. Лаврещук живе в с. Старосіллі.
Під час пансько-польської окупації Колки були адміністративно-поліцейським центром. Тут розміщувалися гмінне управління, поліцейське відділення, мировий суд. У 1921 році в Колках налічувалося 2145 жителів (331 двір).
З встановленням влади буржуазно-поміщицької Польщі крамниці, ремісничі майстерні (кравецькі, шевські, бондарні, чинбарня, слюсарна, в яких, крім влас­ника, працювало по 1—2 учні або по 1—2 наймані робітники) опинилися в руках шляхти, куркулів, які збагачувались за рахунок жорстокої експлуатації трудящих. У селян була відібрана земля, якою наділив їх ревком. Вони залишилися беззе­мельними і малоземельними. Колківський маєток перейшов у розпорядження польського земельного банку. В 1926—1932 рр. банк почав розпродувати землі цього маєтку. Але тільки заможні селяни змогли збільшити свої земельні ділянки.
Після окупації буржуазною Польщею західноукраїнських земель 546 гектарів землі було продано 79 мешканцям Колок та навколишніх сіл і осадницьких колоній — Острова, Рудників, Старосілля, Лисища, Домбрового, Рудні, Крисівки. Продані земельні ділянки мали розміри від 5 до 17 гектарів.
Малоземельні і безземельні селяни, щоб якось прогодувати свої сім'ї, найма­лися на роботу до куркулів або починали займатися ремеслом. Особливого розвитку тут набуло плетіння виробів з лози. Корзини і сита, виготовлені в селянських гос­подарствах, продавалися на місцевому ярмарку.
Умови життя трудящих були надзвичайно тяжкі. Вони сплачували чисельні податки, які весь час зростали. Загальна сума податків з селянського двору в 30-х роках XX століття становила 10—12 злотих.
Мізерні врожаї, великі податки не давали можливості трудящим навчати своїх дітей в єдиній польській семирічній школі, що була відкрита в 1921 році. Хоч


Сучасна карта - Колки