Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В 1967 році колгосп уже мав 2700 га землі, в т. ч. 2300 га орної, решта – сіножаті, сади, 1216 голів великої рогатої худоби. В цьому ж році колгосп виробив по 56 цнт м'яса та по 180,2 цнт молока на 100 га угідь, урожайність
зернових культур становила 20,9 цнт, льону-волокна – 7,3 центнера. Дбаючи про піднесення матеріального добробуту хліборобів, правління колгоспу щорічно збільшує відрахування на оплату праці членів артілі. У 1967 році вартість одного людино-дня становила 3 карбованці.
Партійна організація, що складається з 21 комуніста, комсомольська організація та правління колгоспу багато уваги приділили організації праці буряководів, використанню техніки під час догляду за посівами (міжрядний обробіток проводився тільки машинами). В артілі виріс великий загін передовиків, чия самовіддана праця сприяла дальшому зміцненню артілі. Високих урядових нагород удостоєно групу колгоспників: голову артілі М. І. Костюка та ланкову С. П. Люльку нагороджено орденом Леніна; П. Д. Костюк, М. С. Захарчук, Г. М. Сваха, М. П. Войтович та І. С. Мороз – орденом Трудового Червоного Прапора.
У другій половині 1968 року колгосп «Правда» перетворили на державне господарство – радгосп, що спеціалізується на вирощуванні сортового насіння зернових культур. Трудиться в радгоспі 1069 чоловік. На території села розташована Волинська держплемстанція, яка утворена в 1950 році. В ній трудяться 140 робітників.
Швидкими темпами розвивалась в Затурцях і місцева промисловість. У 1949 році райпромкомбінат мав металообробний, деревообробний, швейний, взуттєвий, цегельний цехи, кузню і пилораму. У 1951 році став до ладу меблевий цех. Підприємство виробило у 1949 році продукції на 521 тис. крб., а 1950 році – на 697 тис. крб. Включившись у соціалістичне змагання на честь 37-х роковин Великого Жовтня, робітники пилорами, кузні, швейного цеху виконали план випуску валової продукції на 120 процентів. Колектив промкомбінату здійснив ряд заходів для механізації трудомістких процесів у деревообробному та меблевому цехах. Багато робітників вчаться на курсах підвищення кваліфікації.
В селі є 10 магазинів, з них 3 продуктових, сільмаг, культмаг, чайна, комбінат побутового обслуговування, якому підпорядковані перукарня, швейна майстерня, фотоательє, майстерня по ремонту годинників, лазня тощо. Працює дільнична лікарня на 50 ліжок, пологовий будинок, аптека, є дитячі ясла та дитячий садок.
За останні роки Затурці значно розширилися. На нових вулицях колгоспники спорудили для себе просторі й світлі будинки. Всього на кінець 1968 року споруджено 750 будинків. Для одиноких жінок, інвалідів житла будують за рахунок колгоспу. Дбають у Затурцях і про старих трудівників та багатодітних матерів. У 1957 році відкрито в селі будинок для престарілих, що не мають родичів. У 1968 році 265 колгоспників одержували пенсію. 35 багатодітним матерям виплачується грошова допомога. Тільки за Радянської влади з допомогою колгоспу багатодітна колгоспниця Н. В. Кушнір змогла виховати 8 дітей. Її сини – Василь закінчив Львівський сільськогосподарський інститут, Олег – Володимир-Волинський сільськогосподарський технікум, Олександр навчається у Львівському лісотехнічному інституті, а дочка Лариса – в Кременчуцькому педагогічному інституті.
Зростає загальноосвітній і культурний рівень населення. У 1947/48 навчальному році семирічну школу було перетворено на середню, при якій відкрито і вечірню школу для сільської молоді. Тут діють постійний батьківський лекторій, різні гуртки для школярів. Разом з працівниками сільської бібліотеки вчителі проводять літературні вечори, читацькі конференції. В середній школі у 1967/68 навчальному році здобуло освіту 544 учні, а у вечірній – 120. Тут працюють 44 вчителі, з них 29 з вищою педагогічною освітою. Директор школи В. Й. Калитюк та вчитель хімії В. Я. Доскуч – відмінники народної освіти. Колишня випускниця цієї школи, вчителька української мови і літератури В. М. Марковська за сумлінну працю нагороджена Похвальною грамотою Міністерства освіти УРСР. 12 випускників школи після закінчення вузів повернулись у рідну школу навчати і виховувати підростаюче покоління. 760 дітей села за Радянської влади здобули середню спеціальну і вищу освіту; з них 49 стали вчителями, 23 – інженерами, 22 – агрономами, 14 – лікарями, понад 100 випускників – механізаторами.
У Будинку культури працюють 6 гуртків художньої самодіяльності, в них бере
Затурці
Сторінка 5 з 6
механізації основних процесів виробництва. В артілі виріс загін механізаторів – 80 чоловік. В 1963 році колгосп «Росія» перейменовано на «Правду».В 1967 році колгосп уже мав 2700 га землі, в т. ч. 2300 га орної, решта – сіножаті, сади, 1216 голів великої рогатої худоби. В цьому ж році колгосп виробив по 56 цнт м'яса та по 180,2 цнт молока на 100 га угідь, урожайність
Партійна організація, що складається з 21 комуніста, комсомольська організація та правління колгоспу багато уваги приділили організації праці буряководів, використанню техніки під час догляду за посівами (міжрядний обробіток проводився тільки машинами). В артілі виріс великий загін передовиків, чия самовіддана праця сприяла дальшому зміцненню артілі. Високих урядових нагород удостоєно групу колгоспників: голову артілі М. І. Костюка та ланкову С. П. Люльку нагороджено орденом Леніна; П. Д. Костюк, М. С. Захарчук, Г. М. Сваха, М. П. Войтович та І. С. Мороз – орденом Трудового Червоного Прапора.
У другій половині 1968 року колгосп «Правда» перетворили на державне господарство – радгосп, що спеціалізується на вирощуванні сортового насіння зернових культур. Трудиться в радгоспі 1069 чоловік. На території села розташована Волинська держплемстанція, яка утворена в 1950 році. В ній трудяться 140 робітників.
Швидкими темпами розвивалась в Затурцях і місцева промисловість. У 1949 році райпромкомбінат мав металообробний, деревообробний, швейний, взуттєвий, цегельний цехи, кузню і пилораму. У 1951 році став до ладу меблевий цех. Підприємство виробило у 1949 році продукції на 521 тис. крб., а 1950 році – на 697 тис. крб. Включившись у соціалістичне змагання на честь 37-х роковин Великого Жовтня, робітники пилорами, кузні, швейного цеху виконали план випуску валової продукції на 120 процентів. Колектив промкомбінату здійснив ряд заходів для механізації трудомістких процесів у деревообробному та меблевому цехах. Багато робітників вчаться на курсах підвищення кваліфікації.
В селі є 10 магазинів, з них 3 продуктових, сільмаг, культмаг, чайна, комбінат побутового обслуговування, якому підпорядковані перукарня, швейна майстерня, фотоательє, майстерня по ремонту годинників, лазня тощо. Працює дільнична лікарня на 50 ліжок, пологовий будинок, аптека, є дитячі ясла та дитячий садок.
За останні роки Затурці значно розширилися. На нових вулицях колгоспники спорудили для себе просторі й світлі будинки. Всього на кінець 1968 року споруджено 750 будинків. Для одиноких жінок, інвалідів житла будують за рахунок колгоспу. Дбають у Затурцях і про старих трудівників та багатодітних матерів. У 1957 році відкрито в селі будинок для престарілих, що не мають родичів. У 1968 році 265 колгоспників одержували пенсію. 35 багатодітним матерям виплачується грошова допомога. Тільки за Радянської влади з допомогою колгоспу багатодітна колгоспниця Н. В. Кушнір змогла виховати 8 дітей. Її сини – Василь закінчив Львівський сільськогосподарський інститут, Олег – Володимир-Волинський сільськогосподарський технікум, Олександр навчається у Львівському лісотехнічному інституті, а дочка Лариса – в Кременчуцькому педагогічному інституті.
Зростає загальноосвітній і культурний рівень населення. У 1947/48 навчальному році семирічну школу було перетворено на середню, при якій відкрито і вечірню школу для сільської молоді. Тут діють постійний батьківський лекторій, різні гуртки для школярів. Разом з працівниками сільської бібліотеки вчителі проводять літературні вечори, читацькі конференції. В середній школі у 1967/68 навчальному році здобуло освіту 544 учні, а у вечірній – 120. Тут працюють 44 вчителі, з них 29 з вищою педагогічною освітою. Директор школи В. Й. Калитюк та вчитель хімії В. Я. Доскуч – відмінники народної освіти. Колишня випускниця цієї школи, вчителька української мови і літератури В. М. Марковська за сумлінну працю нагороджена Похвальною грамотою Міністерства освіти УРСР. 12 випускників школи після закінчення вузів повернулись у рідну школу навчати і виховувати підростаюче покоління. 760 дітей села за Радянської влади здобули середню спеціальну і вищу освіту; з них 49 стали вчителями, 23 – інженерами, 22 – агрономами, 14 – лікарями, понад 100 випускників – механізаторами.
У Будинку культури працюють 6 гуртків художньої самодіяльності, в них бере
Дивиться також інші населені пункти району:
- Шельвів
- Холопичі
- Твориничі
- Семеринське
- Привітне
- Марковичі
- Колпитів
- Кисилин
- Дорогиничі
- Війниця
- Бубнів
- Береськ
- Старий Загорів