Сторінка 4 з 6
відбудувала і заново спорудила 12 приміщень районних установ, відремонтувала їдальню, багато житлових будинків, звела 6 нових.
Піднімалося з руїн сільське господарство. Велику допомогу селянам подавали трудящі райцентру. Під час підготовки до весняної сівби і збиральної кампанії вони виготовили і відремонтували 128 плугів, 146 возів, 57 культиваторів і
борін та збиральні агрегати. Бідняцьким господарствам допомагали в обробці землі. В селі було створено посівний фонд, з якого чимало виділили для сімей червоноармійців. Депутати сільської Ради разом з комсомольцями, з активом села допомогли селянам організувати супряги під час сівби та збирання врожаю. Серед трудящих села провадилася виховна робота, яка сприяла піднесенню їх політичної і трудової активності. Райком партії систематично організовував читання лекцій і доповідей на політичні та науково-популярні теми.
Село швидко відбудовувалось і розвивалося. Держава допомагала коштами і будівельними матеріалами. Лише в 1950 році на будівництво в Затурцях було витрачено 100 тис. крб. Збільшилась кількість населення. На цей час тут вже проживало близько 2 тис чоловік.
Переконавшись у перевагах колективного господарювання, 37 бідняцьких і середняцьких дворів навесні 1948 року об'єдналися в сільськогосподарську артіль. Влітку 1949 року вже всі 282 сім'ї села були членами артілі. У лютому 1951 року до колгоспу приєдналась артіль ім. Чапаєва села Юнівки, тепер тут стало 419 господарств. Укрупнена артіль мала 2500 га землі, 236 коней, 252 голови великої рогатої худоби. На ланах, фермах, у бригадах працювало 780 колгоспників.
У березні 1952 року в артілі було утворено колгоспну партійну організацію, секретарем якої обрали Г. П. Тройдюка. Парторганізація та правління дбали про організаційно-господарське зміцнення артілі, створювали комсомольські ланки, дбали про навчання колгоспників на курсах МТС, про підвищення кваліфікації механізаторів.
Перший рік після об'єднання артілей показав переваги великого господарства перед дрібним. У 1951 році колгосп мав 409051 крб.1 прибутку, тоді як до укрупнення артіль одержала лише 56 346 крб. У 1954 році прибуток становив вже 2,3 млн. карбованців.
На базі дедалі міцніючої економіки артілі ширилося будівництво. На кінець 1952 року було споруджено 20 господарських приміщень, у т. ч. зерносховище, кузню, критий тік, стайню, корівник, ремонтну майстерню.
У 1953 році артіль зібрала по 275 цнт цукрових буряків з га, а передові ланки на закріплених за ними площах – по 365 цнт. В 1954 році голова колгоспу М. І. Костюк, передовики М. С. Захарчук, М. М. Супрун, Л. А. Веремій, Л. В. Литковець були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки. В наступному році артіль знову мала високий урожай цукрових буряків по 282 цнт з га, льону – по 5,3 цнт волокна і по 4,5 цнт насіння, а ланка Т. І. Лопатюк зібрала по 7,6 цнт волокна і по 6,3 цнт насіння льону з гектара. Ланки Г. І. Рудь, Г. М. Крищук, І. М. Кулик у 1955 – 1956 рр. виростили врожай цукрових буряків по 420 – 430 цнт з га. Значних виробничих показників досягла артіль на честь 40-х роковин Радянської держави. В 1957 році колгоспники зібрали цукрових буряків по 400 цнт з га.
Весною 1958 року до цього господарства приєднався сусідній, економічно слабкий колгосп «Більшовик» (с. Великий Окорськ). Завдяки застосуванню досягнень агротехнічної науки і техніки об'єднана артіль зібрала по 15,3 цнт зернових з га – майже вдвоє більше, ніж у 1953 році. Ланка комуністки С. П. Люльки своїми успіхами прославила колгосп, виростивши по 750 цнт цукрових буряків з га.
Після реорганізації МТС у 1958 році артіль придбала 25 тракторів у 15-сильному обчисленні, 4 зернові комбайни і 4 льономолотарки та багато іншої техніки. Обслуговували колгосп 14 автомашин. В 1959 році артіль стала називатись «Росія».
Рік у рік розвивалося господарство колгоспу. 1959 року доход артілі перевищив 5 млн. крб., з яких у неподільні фонди було відраховано 1,2 млн. крб. На ці кошти в усіх тваринницьких приміщеннях проклали водопровід. Для ремонту техніки спорудили майстерню, побудували 18 цегляних господарських будівель. Велике значення для піднесення продуктивності праці мала електрифікація усіх галузей колгоспного виробництва.
Після XXIII з’їзду КПРС партійна організація і правління колгоспу «Росія» ще більше уваги приділяли дальшому зміцненню господарства, підвищенню рівня
Дивиться також інші населені пункти району: