Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
багатолюдному мітингу, що відбувся тут, з промовою виступив О. Ф. Федоров. Наприкінці грудня 1943 року фашистська авіація вчинила наліт на Любешів і зруйнувала його. Партизани вели боротьбу також проти фашистських прихвоснів — українських буржуазних націоналістів. 6 листопада 1943 року біля селища у нерівному бою з ними загинув відважний партизан В. І. Бондаренко, який пустив під укіс 11 ешелонів противника і знищив 300 гітлерівців. Йому посмертно було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Селище до приходу радянських військ контролювалося партизанським з'єднанням О. Ф. Федорова.
5 березня 1944 року Червона Армія визволила Любешів. 92 жителі селища вступили до її лав і воювали на фронтах. За мужність, проявлену в боях, 77 любешівців нагороджено орденами і медалями Радянського Союзу.
Німецько-фашистські загарбники завдали Любешеву великої шкоди. Вони відібрали у населення 154 коня, 547 голів великої рогатої худоби, 873 вівці, багато свиней і птиці, знищили більшість житлових будинків, електростанцію, промкомбінат. Загальна сума збитків, заподіяних окупантами, становила 4 млн. крб. Відразу ж після визволення трудящі Любешева з великим ентузіазмом розпочали відбудову зруйнованого господарства. З березня 1944 року відновили роботу райком КП(б)У, районна і селищна Ради депутатів трудящих. Головою селищної Ради обрали одного з активних учасників партизанського руху К. Є. Русила. Районна партійна організація спрямувала зусилля трудящих на здійснення постанови РНК СРСР і ЦК ВКП(б) про відбудову народного господарства у визволених районах.
Цю всенародну справу силкувалися зірвати банди українських буржуазних націоналістів. Від рук оунівців загинули ряд активістів селища, серед них — перший секретар Любешівського райкому КП(б)У П. П. Ісаєв, відповідальні працівники М. В. Рабцев, С. В. Дишко, В. С. Рищук та інші. Для боротьби з бандитами було створено групу охорони у складі 60 чоловік, яка розгромила їх.
Трудящі Любешева під керівництвом партійної організації швидко відродили селище. Було відбудовано приміщення районних установ, культурно-освітніх закладів, а також житловий фонд. В 1944—1945 рр. стали до ладу райпромкомбінат, млин, електростанція. З 1 жовтня 1944 року почалися заняття у відбудованій середній школі. На початку 1945 року відкрили районну лікарню, районний Будинок культури, бібліотеку для дорослих.
За прикладом хліборобів східних областей України трудові селяни Любешева стали на шлях колективного господарювання. З ініціативи комуністів у другій половині 1947 року було створено колгосп ім. Кірова. Наприкінці наступного року він об'єднав половину всіх господарств. Після встановлення нового устаткування значно зросла продуктивність праці і знизилася собівартість продукції на райпромкомбінаті. На честь 32-ї річниці Великого Жовтня колектив підприємства виконав річний план, заощадивши 16 тис. крб. Райпромкомбінат успішно закінчив 1950 рік, виробивши продукції на 88,8 тис. карбованців.
Завдяки самовідданій праці трудящих у Любешеві було успішно завершено відбудову господарства, виконано четвертий п'ятирічний план і завершено колективізацію сільського господарства. У 1952 році було проведено укрупнення колгоспів, які об'єдналися у два великі господарства — ім. Карла Маркса в Любешеві і «Комунар» у селі Великому Курені, а в січні 1968 року в селі Рудці утворився радгосп «Любешівський».
Трудящі Любешева у 1959 році підтримали почин комсомольців залізничного депо «Москва-Сортувальна» і включилися у змагання за комуністичну працю. На райпромкомбінаті бригада, очолювана комуністом Є. С. Славиком, взяла зобов'язання працювати і жити по-комуністичному. Свого слова вона дотримала. У грудні 1960 року цій бригаді було присвоєно звання колективу комуністичної праці. Виконуючи рішення XXIII з'їзду партії, колектив райпромкомбінату, який налічує 145 працівників, рік у рік збільшує виробництво товарів народного споживання. У 1965 році він виробив продукції на 209 тис. крб., тобто у 2,5 раза більше проти 1950 року, а в 1967 році — майже на 0,5 млн. крб. Так, виробництво черепиці за цей період зросло
Любешів
Сторінка 5 з 7
ний обком партії і Чернігівсько-Волинське партизанське з'єднання під командуванням двічі Героя Радянського Союзу О. Ф. Федорова. Під натиском партизанів німецько-фашистський гарнізон, який розташовувався у селищі, в серпні 1943 року змушений був залишити його. Сюди вступили загони партизанського з'єднання О. Ф. Федорова. їх гаряче вітали трудящі. На 5 березня 1944 року Червона Армія визволила Любешів. 92 жителі селища вступили до її лав і воювали на фронтах. За мужність, проявлену в боях, 77 любешівців нагороджено орденами і медалями Радянського Союзу.
Німецько-фашистські загарбники завдали Любешеву великої шкоди. Вони відібрали у населення 154 коня, 547 голів великої рогатої худоби, 873 вівці, багато свиней і птиці, знищили більшість житлових будинків, електростанцію, промкомбінат. Загальна сума збитків, заподіяних окупантами, становила 4 млн. крб. Відразу ж після визволення трудящі Любешева з великим ентузіазмом розпочали відбудову зруйнованого господарства. З березня 1944 року відновили роботу райком КП(б)У, районна і селищна Ради депутатів трудящих. Головою селищної Ради обрали одного з активних учасників партизанського руху К. Є. Русила. Районна партійна організація спрямувала зусилля трудящих на здійснення постанови РНК СРСР і ЦК ВКП(б) про відбудову народного господарства у визволених районах.
Цю всенародну справу силкувалися зірвати банди українських буржуазних націоналістів. Від рук оунівців загинули ряд активістів селища, серед них — перший секретар Любешівського райкому КП(б)У П. П. Ісаєв, відповідальні працівники М. В. Рабцев, С. В. Дишко, В. С. Рищук та інші. Для боротьби з бандитами було створено групу охорони у складі 60 чоловік, яка розгромила їх.
Трудящі Любешева під керівництвом партійної організації швидко відродили селище. Було відбудовано приміщення районних установ, культурно-освітніх закладів, а також житловий фонд. В 1944—1945 рр. стали до ладу райпромкомбінат, млин, електростанція. З 1 жовтня 1944 року почалися заняття у відбудованій середній школі. На початку 1945 року відкрили районну лікарню, районний Будинок культури, бібліотеку для дорослих.
За прикладом хліборобів східних областей України трудові селяни Любешева стали на шлях колективного господарювання. З ініціативи комуністів у другій половині 1947 року було створено колгосп ім. Кірова. Наприкінці наступного року він об'єднав половину всіх господарств. Після встановлення нового устаткування значно зросла продуктивність праці і знизилася собівартість продукції на райпромкомбінаті. На честь 32-ї річниці Великого Жовтня колектив підприємства виконав річний план, заощадивши 16 тис. крб. Райпромкомбінат успішно закінчив 1950 рік, виробивши продукції на 88,8 тис. карбованців.
Завдяки самовідданій праці трудящих у Любешеві було успішно завершено відбудову господарства, виконано четвертий п'ятирічний план і завершено колективізацію сільського господарства. У 1952 році було проведено укрупнення колгоспів, які об'єдналися у два великі господарства — ім. Карла Маркса в Любешеві і «Комунар» у селі Великому Курені, а в січні 1968 року в селі Рудці утворився радгосп «Любешівський».
Трудящі Любешева у 1959 році підтримали почин комсомольців залізничного депо «Москва-Сортувальна» і включилися у змагання за комуністичну працю. На райпромкомбінаті бригада, очолювана комуністом Є. С. Славиком, взяла зобов'язання працювати і жити по-комуністичному. Свого слова вона дотримала. У грудні 1960 року цій бригаді було присвоєно звання колективу комуністичної праці. Виконуючи рішення XXIII з'їзду партії, колектив райпромкомбінату, який налічує 145 працівників, рік у рік збільшує виробництво товарів народного споживання. У 1965 році він виробив продукції на 209 тис. крб., тобто у 2,5 раза більше проти 1950 року, а в 1967 році — майже на 0,5 млн. крб. Так, виробництво черепиці за цей період зросло