Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Жорстока експлуатація, тяжкі умови життя викликали посилення селянського руху в країні. На початку XX століття активізувалися селянські виступи в околицях Любешева. У 1904 році селяни сусіднього села Люб'язя вчинили опір судовому приставу, який на вимогу поміщика хотів відібрати у них худобу в рахунок несплачених ними викупних платежів. Внаслідок активного виступу
селяни перешкодили цьому. З особливою силою селянські заворушення вибухнули під час революції 1905—1907 рр. Щоб придушити виступи селян у Любешівській волості, мінський генерал-губернатор у грудні 1905 року послав туди поліцейську команду. Але селянський рух тут не припинявся.
Під час першої світової війни становище населення Любешева значно погіршало. У вересні 1915 року містечко захопили австро-німецькі війська. Окупанти встановили жорстокий режим. Вони грабували населення, примушували його виконувати різні роботи для армії, утримувати солдатів і давати фураж.
Звістка про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції, долаючи всі перешкоди, швидко дійшла до Любешева. Трудящі містечка з великою радістю зустріли її. Було створено підпільний ревком, який очолив селянин-бідняк С. В. Горщар. У січні 1918 року у Любешеві перемогла Радянська влада, і ревком вийшов з підпілля. Проте у березні 1919 року містечко захопили білополяки. Вони заарештували членів ревкому і відновили буржуазні порядки.
У серпні 1920 року Червона Армія визволила Любешів. Відразу ж було відновлено ревком. Він організував допомогу радянським військам і готувався до розподілу панських земель у волості. Але його діяльність перервало нове вторгнення білополяків. За Ризьким договором 1921 року Любешів лишився під владою буржуазно-поміщицької Польщі і ввійшов до складу Камінь-Каширського повіту Поліського воєводства.
Панування буржуазної Польщі важким тягарем лягло на плечі трудящих Любешева. Майже 20 років вони зазнавали тяжкого соціального і національного гноблення. Селяни і ремісники були переобтяжені численними податками і повинностями. Значна частина населення лишалася неписьменною. Викладання в школі велося виключно польською мовою.
Населення Любешева боролося проти капіталістичної експлуатації, за возз'єднання в єдиній Радянській державі. Цю боротьбу очолювали підпільні осередки Комуністичної партії Західної Білорусії, які активно діяли в Камінь-Каширському повіті.
Любешівський підпільний осередок КПЗБ виник у 1923 році. Під його впливом такі ж осередки були створені у сусідніх селах. У 1931 році в Любешеві почав діяти районний комітет КПЗБ. Але через переслідування поліції він змушений був змінювати своє місцеперебування та переходити у села Залізницю, Кухотську Волю і Проходи. В січні 1932 року в Залізниці відбулася перша районна конференція КПЗБ. Секретарем райкому було обрано Т. Маргелюка. Райком партії об'єднував 7 партійних осередків сусідніх сіл.
У березні 1934 року під Любешевим було скликано другу районну партійну конференцію. З доповіддю на ній виступив представник Пінського окружкому КПЗБ Д. Дмитрук. Конференція визначила завдання партійних організацій у боротьбі проти капіталу і фашизації, за соціальне і національне визволення трудящих. Разом з тим вона підкреслила, що важливою ділянкою роботи комуністів є залучення до їх лав відданих справі партії робітників і селян, піднесення політичного рівня членів партії на основі глибокого вивчення марксистсько-ленінської теорії. На конференції було обрано новий склад Любешівського райкому партії. Секретарем його став С. П. Джуманюк.
Любешівський райком КПЗБ розгорнув роботу серед широких мас. В усіх осередках КПЗБ пройшли конспіративні збори, учасники яких обговорили підсумки районної конференції. Перед комуністами було поставлено завдання — організовувати мітинги і демонстрації, закликати трудящих ухилятися від сплати податків і виконання повинностей, відвертати молодь призовного віку від служби у буржуазно-поміщицькій армії, проводити масово-політичну роботу. 12 липня 1934 року відбулися конспіративні збори Любешівського осередку КПЗБ. В їх роботі взяв участь секретар райкому партії С. П. Джуманюк.
На піднесення революційного руху польські власті відповіли репресіями. Поліції вдалося встановити місцеперебування райкому та осередків КПЗБ. Було заарештовано С. П. Джуманюка та 26 інших членів партії. Незважаючи на
Любешів
Сторінка 3 з 7
17.Жорстока експлуатація, тяжкі умови життя викликали посилення селянського руху в країні. На початку XX століття активізувалися селянські виступи в околицях Любешева. У 1904 році селяни сусіднього села Люб'язя вчинили опір судовому приставу, який на вимогу поміщика хотів відібрати у них худобу в рахунок несплачених ними викупних платежів. Внаслідок активного виступу
Під час першої світової війни становище населення Любешева значно погіршало. У вересні 1915 року містечко захопили австро-німецькі війська. Окупанти встановили жорстокий режим. Вони грабували населення, примушували його виконувати різні роботи для армії, утримувати солдатів і давати фураж.
Звістка про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції, долаючи всі перешкоди, швидко дійшла до Любешева. Трудящі містечка з великою радістю зустріли її. Було створено підпільний ревком, який очолив селянин-бідняк С. В. Горщар. У січні 1918 року у Любешеві перемогла Радянська влада, і ревком вийшов з підпілля. Проте у березні 1919 року містечко захопили білополяки. Вони заарештували членів ревкому і відновили буржуазні порядки.
У серпні 1920 року Червона Армія визволила Любешів. Відразу ж було відновлено ревком. Він організував допомогу радянським військам і готувався до розподілу панських земель у волості. Але його діяльність перервало нове вторгнення білополяків. За Ризьким договором 1921 року Любешів лишився під владою буржуазно-поміщицької Польщі і ввійшов до складу Камінь-Каширського повіту Поліського воєводства.
Панування буржуазної Польщі важким тягарем лягло на плечі трудящих Любешева. Майже 20 років вони зазнавали тяжкого соціального і національного гноблення. Селяни і ремісники були переобтяжені численними податками і повинностями. Значна частина населення лишалася неписьменною. Викладання в школі велося виключно польською мовою.
Населення Любешева боролося проти капіталістичної експлуатації, за возз'єднання в єдиній Радянській державі. Цю боротьбу очолювали підпільні осередки Комуністичної партії Західної Білорусії, які активно діяли в Камінь-Каширському повіті.
Любешівський підпільний осередок КПЗБ виник у 1923 році. Під його впливом такі ж осередки були створені у сусідніх селах. У 1931 році в Любешеві почав діяти районний комітет КПЗБ. Але через переслідування поліції він змушений був змінювати своє місцеперебування та переходити у села Залізницю, Кухотську Волю і Проходи. В січні 1932 року в Залізниці відбулася перша районна конференція КПЗБ. Секретарем райкому було обрано Т. Маргелюка. Райком партії об'єднував 7 партійних осередків сусідніх сіл.
У березні 1934 року під Любешевим було скликано другу районну партійну конференцію. З доповіддю на ній виступив представник Пінського окружкому КПЗБ Д. Дмитрук. Конференція визначила завдання партійних організацій у боротьбі проти капіталу і фашизації, за соціальне і національне визволення трудящих. Разом з тим вона підкреслила, що важливою ділянкою роботи комуністів є залучення до їх лав відданих справі партії робітників і селян, піднесення політичного рівня членів партії на основі глибокого вивчення марксистсько-ленінської теорії. На конференції було обрано новий склад Любешівського райкому партії. Секретарем його став С. П. Джуманюк.
Любешівський райком КПЗБ розгорнув роботу серед широких мас. В усіх осередках КПЗБ пройшли конспіративні збори, учасники яких обговорили підсумки районної конференції. Перед комуністами було поставлено завдання — організовувати мітинги і демонстрації, закликати трудящих ухилятися від сплати податків і виконання повинностей, відвертати молодь призовного віку від служби у буржуазно-поміщицькій армії, проводити масово-політичну роботу. 12 липня 1934 року відбулися конспіративні збори Любешівського осередку КПЗБ. В їх роботі взяв участь секретар райкому партії С. П. Джуманюк.
На піднесення революційного руху польські власті відповіли репресіями. Поліції вдалося встановити місцеперебування райкому та осередків КПЗБ. Було заарештовано С. П. Джуманюка та 26 інших членів партії. Незважаючи на