Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Значну допомогу у відродженні Іваничів подала комсомольська організація, яка виступила ініціатором проведення суботників по відбудові Будинку культури, лікарні тощо. Комсомольці допомагали сім'ям радянських воїнів вчасно зібрати і обмолотити врожай, проводили агітаційно-масову роботу серед населення. Комсомольська організація районного центру звернулася до комсомольців і молоді району із закликом наслідувати їх приклад. Підла рука зрадників – українських буржуазних націоналістів обірвала життя другого секретаря райкому ЛКСМУ М. М. Зуєва, комсомольців Є. Г. Сичова та О. М. Заєць.
Долаючи великі труднощі, трудящі в 1945 році відбудували млин, крупорушку, олійницю, налагодили роботу ремонтної майстерні. Підприємства по випуску харчових продуктів були об'єднані в райхарчокомбінат, а решта – у райпромкомбінат. У цьому році вони виробили валової продукції на суму 120 тис. карбованців.
Велику увагу партійні і радянські органи приділяли питанням освіти, охорони здоров'я та культурно-побутового обслуговування населення. 1 вересня 1944 року відновилися заняття в школі. В 1945 році почали працювати лікарня, Будинок культури на 350 місць, бібліотека, друкарня. В цьому ж році вийшов перший номер районної газети «Селянська правда», яка роз'яснювала внутрішню і зовнішню політику Радянської держави, мобілізовувала трудящих району на успішне виконання завдань четвертої п'ятирічки. На її сторінках висвітлювалися соціалістичні перетворення, розповідалося про передовиків промислового і сільськогосподарського виробництва, досвід їх роботи.
З великим піднесенням зустріли трудящі іваничів вибори до Верховної Ради УРСР, які відбулися 9 лютого 1947 року. В зв'язку з цим у селищі розгорнулася широка передвиборча кампанія. Агітатори закликали трудящих віддати свої голоси за кандидатів блоку комуністів і безпартійних, взяти активну участь у відбудові господарства, виконанні завдань четвертої п'ятирічки. Хід і результати виборів свідчили про відданість селян радянському ладу, ідеалам соціалізму. Зростання політичної свідомості трудящих показали і вибори до місцевих Рад депутатів трудящих 21 грудня 1947 року. За блок комуністів і безпартійних віддали свої голоси 99,6 проц. виборців.
Переломним моментом у житті хліборобів Іваничів було створення сільськогосподарської артілі. Протягом 1948 року в колгосп «Ленінський шлях» об'єдналося 95 господарств; за ним закріпили 102 га землі. Спочатку артіль була невеликою. Вона мала 30 пар коней, 19 корів, 131 плуг, 85 борін, кілька сівалок та соломорізок. Неподільний фонд колгоспу становив 17 950 крб. Підсумки першого року показали переваги колективного господарювання.
Рік у рік колгосп зміцнювався, поліпшувалася організація праці і зростав його доход. У 1950 році артіль об'єднувала 320 селянських господарств і мала 1437 га землі, в т. ч. 1060 га орної. Тут налічувалося 113 голів великої рогатої худоби (в т. ч. 38 корів), 122 свині і 105 овець. Було споруджено 5 стаєнь, корівник, телятник, вівчарню, птахоферму і зерносховище.
У 1950 році в колгоспі утворилася первинна партійна організація, яка спочатку складалася з 5 комуністів. Вона націлювала правління артілі і всіх колгоспників на дальше економічне і організаційне зміцнення господарства.
В лютому 1951 року до колгоспу «Ленінський шлях» приєдналась артіль ім. Будьонного села Романівни, завдяки чому виробнича база господарства зміцніла. Тепер воно мало 2376 га землі, з яких 1751 га орної. Тут працювали 4 рільничі бригади4. Значних успіхів досягло тваринництво. Лише протягом року поголів'я худоби зросло більш як у 2,5 раза. В колгоспі було 285 голів великої рогатої худоби (в т. ч. 81 корова), 284 свині і 266 овець. Від однієї фуражної корови в середньому надоїли 1232 кг молока5.
Нові трудові подарунки підготували трудівники артілі до 40-х роковин Великого Жовтня. Вони виростили з кожного гектара в середньому по 19,2 днт зернових і бобових, по 209 цнт цукрових буряків. У1957 році в колгоспі налічувалося 376 голів великої рогатої худоби (в т. ч. 130 корів), 345 свиней і 263 вівці. Продуктивність тваринництва зросла більше ніж удвоє. Середньорічний надій від однієї фуражної корови становив 2520 кг. На кінець 1957 року колгоспні будівельники спорудили два приміщення для колгоспної ферми, водонапірну башту, зерносховище. Став до ладу колгоспний цегельний завод потужністю
Іваничі
Сторінка 4 з 8
житлових будинків. 15 жовтня 1944 року в Іваничах відбувся мітинг, присвячений визволенню України від німецько-фашистських окупантів. Трудящі селища надіслали листа бійцям і командирам 1-го Українського фронту, в якому дякували воїнам за визволення від ненависного ворога і запевнили їх, що віддадуть всі сили відбудові селища. Долаючи великі труднощі, трудящі в 1945 році відбудували млин, крупорушку, олійницю, налагодили роботу ремонтної майстерні. Підприємства по випуску харчових продуктів були об'єднані в райхарчокомбінат, а решта – у райпромкомбінат. У цьому році вони виробили валової продукції на суму 120 тис. карбованців.
Велику увагу партійні і радянські органи приділяли питанням освіти, охорони здоров'я та культурно-побутового обслуговування населення. 1 вересня 1944 року відновилися заняття в школі. В 1945 році почали працювати лікарня, Будинок культури на 350 місць, бібліотека, друкарня. В цьому ж році вийшов перший номер районної газети «Селянська правда», яка роз'яснювала внутрішню і зовнішню політику Радянської держави, мобілізовувала трудящих району на успішне виконання завдань четвертої п'ятирічки. На її сторінках висвітлювалися соціалістичні перетворення, розповідалося про передовиків промислового і сільськогосподарського виробництва, досвід їх роботи.
З великим піднесенням зустріли трудящі іваничів вибори до Верховної Ради УРСР, які відбулися 9 лютого 1947 року. В зв'язку з цим у селищі розгорнулася широка передвиборча кампанія. Агітатори закликали трудящих віддати свої голоси за кандидатів блоку комуністів і безпартійних, взяти активну участь у відбудові господарства, виконанні завдань четвертої п'ятирічки. Хід і результати виборів свідчили про відданість селян радянському ладу, ідеалам соціалізму. Зростання політичної свідомості трудящих показали і вибори до місцевих Рад депутатів трудящих 21 грудня 1947 року. За блок комуністів і безпартійних віддали свої голоси 99,6 проц. виборців.
Переломним моментом у житті хліборобів Іваничів було створення сільськогосподарської артілі. Протягом 1948 року в колгосп «Ленінський шлях» об'єдналося 95 господарств; за ним закріпили 102 га землі. Спочатку артіль була невеликою. Вона мала 30 пар коней, 19 корів, 131 плуг, 85 борін, кілька сівалок та соломорізок. Неподільний фонд колгоспу становив 17 950 крб. Підсумки першого року показали переваги колективного господарювання.
Рік у рік колгосп зміцнювався, поліпшувалася організація праці і зростав його доход. У 1950 році артіль об'єднувала 320 селянських господарств і мала 1437 га землі, в т. ч. 1060 га орної. Тут налічувалося 113 голів великої рогатої худоби (в т. ч. 38 корів), 122 свині і 105 овець. Було споруджено 5 стаєнь, корівник, телятник, вівчарню, птахоферму і зерносховище.
У 1950 році в колгоспі утворилася первинна партійна організація, яка спочатку складалася з 5 комуністів. Вона націлювала правління артілі і всіх колгоспників на дальше економічне і організаційне зміцнення господарства.
В лютому 1951 року до колгоспу «Ленінський шлях» приєдналась артіль ім. Будьонного села Романівни, завдяки чому виробнича база господарства зміцніла. Тепер воно мало 2376 га землі, з яких 1751 га орної. Тут працювали 4 рільничі бригади4. Значних успіхів досягло тваринництво. Лише протягом року поголів'я худоби зросло більш як у 2,5 раза. В колгоспі було 285 голів великої рогатої худоби (в т. ч. 81 корова), 284 свині і 266 овець. Від однієї фуражної корови в середньому надоїли 1232 кг молока5.
Нові трудові подарунки підготували трудівники артілі до 40-х роковин Великого Жовтня. Вони виростили з кожного гектара в середньому по 19,2 днт зернових і бобових, по 209 цнт цукрових буряків. У1957 році в колгоспі налічувалося 376 голів великої рогатої худоби (в т. ч. 130 корів), 345 свиней і 263 вівці. Продуктивність тваринництва зросла більше ніж удвоє. Середньорічний надій від однієї фуражної корови становив 2520 кг. На кінець 1957 року колгоспні будівельники спорудили два приміщення для колгоспної ферми, водонапірну башту, зерносховище. Став до ладу колгоспний цегельний завод потужністю