Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Колективізація викликала не тільки зміни в соціальному укладі, а й корінний злам усталених форм селянського побуту і традицій. У 1946 році Перемилю було-підпорядковано понад 20 хуторів, що призводило до надзвичайно
нераціонального» витрачання коштів, засобів і часу у веденні громадського господарства. Тому одночасно з завершенням колективізації почалося зселення хуторів. Селянські хутірські господарства перебралися до села, де їх наділили присадибними ділянками і подали допомогу в будівництві хат та господарських приміщень.
У 1951 році перемильський колгосп було укрупнено. До нього приєднався колгосп сусіднього с. Липи. Укрупненій артілі присвоїли ім'я Карла Маркса.
Рішення XXI з'їзду КПРС висунули перед трудівниками села нові, більш високі завдання. Схваливши рішення, парторганізація посилила керівництво соціалістичним змаганням між бригадами і ланками артілі, розробила конкретні заходи дострокового здійснення завдань семирічного плану розвитку колгоспу, зокрема в галузі тваринництва. В результаті уже в 1959 році колгосп здав державі 290 цнт свинини. У відповідь на заклик партійної організації значно знизити собівартість м'яса тваринники Перемиля взяли підвищені зобов'язання. Так, Є. Жук і Є. Куха-рук взяли на відгодівлю в 1960 році по 800 свиней і забезпечили приріст їх ваги по 700 грамів на добу. Тільки за перший квартал 1960 року вони здали державі по 70—72 цнт свинини.
Зростала продуктивність праці і за рахунок скорочення штатів. Там, де в в 1959 році працювало дві свинарки, в 1960 році почала працювати одна. Але на фермах здебільшого ще застосовувалася ручна праця. Тому працівники ферм поставили перед правлінням колгоспу питання про спорудження підвісної дороги, кормокухні, створення вигульних дворів тощо. На початку 1960 року в колгоспі спорудили приміщення для групової відгодівлі свиней, налагодили механізоване кормопостачання на тваринницьких фермах. Було розроблено також систему заохочення для тваринників за виконання взятих ними соціалістичних зобов'язань. З метою дальшого підвищення продуктивності тваринництва на свинофермі і вівцефермі у 1960 році замінили маточне поголів’я. Важливим резервом продукції тваринництва в колгоспі є королівство і птахівництво. Проте найбільш увага приділялась великій рогатій худобі. Вже у 1959 році порівняно з попереднім поголів’я великої рогатої худоби збільшилось на 305 голів, у т.ч. корів – на 11, надій молока зріс на 4 проц. Було здано державі молока на 25 проц. більше, м’яса – на 34 проц. Значних успіхів добилися окремі доярки. Так, О. Малярчук надоїла від кожної закріпленої за нею корови по 2866 літрів, С.Шевчук – по 2414.
Партійна організація і правління колгоспу докладали багато зусиль, щоб добитися крутого піднесення всіх галузей господарства. Напередодні XXII зїзду КПРС партійна організація колгоспу ім. К.Маркса мала у своєму складі 35 комуністів. Усі вони працювали на найважливіших ділянках господарства – трактористами, шоферами, комбайнерами, ланковими, на тваринницьких фермах і в рільничих бригадах. В усіх бригадах було створено партійні групи.
У 1961 році колгосп було укрупнено. До артілі ім. К. Маркса приєдналися колгоспи сіл Богунівки, Гумнпища, Новостава і Смоляни. Укрупнена артіль має 4564 га угідь, у т.ч. 4060 га орної землі. Впроваджуючи у виробництво досягнення агрономічної науки, трудівники колгоспу добилися значного піднесення врожайності. Так, за 1959-1963 рр. виробництво зерна і молока подвоїлось. Майже вдвічі зросли також грошові доходи колгоспу, які в 1963 році становили близько 1 млн. карбованців.
Зростання врожайності, механізація праці, електрифікація села, яке в 1964 році одержало струм від Добротвірської ДРЕС, дало змогу збільшити поголів’я і підвищити продуктивність тваринництва. У вересні 1966 року на фермах колгоспу налічувалось 2880 голів великої рогатої худоби і 2100 свиней. Якщо за 1961-1965 рр. на 100 га сільськогосподарських угідь було вироблено в середньому м'яса 55,1 цнт і молока 270 цнт, то в 1966 році — відповідно 86,2 цнт і 357 цнт. Основні трудомісткі процеси в тваринництві — підвезення і подрібнення кормів, водопостачання, прибирання на фермах —механізовані. Артіль ім. К. Маркса має міцну технічну базу. Машинно-тракторний парк її налічує 29 тракторів, 18 автомашин, 12 зернових комбайнів та багато інших сільськогосподарських машин.
Підвищення продуктивності праці зумовлює зростання доходів артілі. Якщо в
Перемиль
Сторінка 4 з 5
землі — 981 га, сіножатей —311, лісу —242, випасів —40 га. 5 липня 1948 року в селі організували артіль, у якій об'єдналося 27 господарств, а до листопада — 72 господарства. В 1949 році в селі повністю закінчено колективізацію.Колективізація викликала не тільки зміни в соціальному укладі, а й корінний злам усталених форм селянського побуту і традицій. У 1946 році Перемилю було-підпорядковано понад 20 хуторів, що призводило до надзвичайно
У 1951 році перемильський колгосп було укрупнено. До нього приєднався колгосп сусіднього с. Липи. Укрупненій артілі присвоїли ім'я Карла Маркса.
Рішення XXI з'їзду КПРС висунули перед трудівниками села нові, більш високі завдання. Схваливши рішення, парторганізація посилила керівництво соціалістичним змаганням між бригадами і ланками артілі, розробила конкретні заходи дострокового здійснення завдань семирічного плану розвитку колгоспу, зокрема в галузі тваринництва. В результаті уже в 1959 році колгосп здав державі 290 цнт свинини. У відповідь на заклик партійної організації значно знизити собівартість м'яса тваринники Перемиля взяли підвищені зобов'язання. Так, Є. Жук і Є. Куха-рук взяли на відгодівлю в 1960 році по 800 свиней і забезпечили приріст їх ваги по 700 грамів на добу. Тільки за перший квартал 1960 року вони здали державі по 70—72 цнт свинини.
Зростала продуктивність праці і за рахунок скорочення штатів. Там, де в в 1959 році працювало дві свинарки, в 1960 році почала працювати одна. Але на фермах здебільшого ще застосовувалася ручна праця. Тому працівники ферм поставили перед правлінням колгоспу питання про спорудження підвісної дороги, кормокухні, створення вигульних дворів тощо. На початку 1960 року в колгоспі спорудили приміщення для групової відгодівлі свиней, налагодили механізоване кормопостачання на тваринницьких фермах. Було розроблено також систему заохочення для тваринників за виконання взятих ними соціалістичних зобов'язань. З метою дальшого підвищення продуктивності тваринництва на свинофермі і вівцефермі у 1960 році замінили маточне поголів’я. Важливим резервом продукції тваринництва в колгоспі є королівство і птахівництво. Проте найбільш увага приділялась великій рогатій худобі. Вже у 1959 році порівняно з попереднім поголів’я великої рогатої худоби збільшилось на 305 голів, у т.ч. корів – на 11, надій молока зріс на 4 проц. Було здано державі молока на 25 проц. більше, м’яса – на 34 проц. Значних успіхів добилися окремі доярки. Так, О. Малярчук надоїла від кожної закріпленої за нею корови по 2866 літрів, С.Шевчук – по 2414.
Партійна організація і правління колгоспу докладали багато зусиль, щоб добитися крутого піднесення всіх галузей господарства. Напередодні XXII зїзду КПРС партійна організація колгоспу ім. К.Маркса мала у своєму складі 35 комуністів. Усі вони працювали на найважливіших ділянках господарства – трактористами, шоферами, комбайнерами, ланковими, на тваринницьких фермах і в рільничих бригадах. В усіх бригадах було створено партійні групи.
У 1961 році колгосп було укрупнено. До артілі ім. К. Маркса приєдналися колгоспи сіл Богунівки, Гумнпища, Новостава і Смоляни. Укрупнена артіль має 4564 га угідь, у т.ч. 4060 га орної землі. Впроваджуючи у виробництво досягнення агрономічної науки, трудівники колгоспу добилися значного піднесення врожайності. Так, за 1959-1963 рр. виробництво зерна і молока подвоїлось. Майже вдвічі зросли також грошові доходи колгоспу, які в 1963 році становили близько 1 млн. карбованців.
Зростання врожайності, механізація праці, електрифікація села, яке в 1964 році одержало струм від Добротвірської ДРЕС, дало змогу збільшити поголів’я і підвищити продуктивність тваринництва. У вересні 1966 року на фермах колгоспу налічувалось 2880 голів великої рогатої худоби і 2100 свиней. Якщо за 1961-1965 рр. на 100 га сільськогосподарських угідь було вироблено в середньому м'яса 55,1 цнт і молока 270 цнт, то в 1966 році — відповідно 86,2 цнт і 357 цнт. Основні трудомісткі процеси в тваринництві — підвезення і подрібнення кормів, водопостачання, прибирання на фермах —механізовані. Артіль ім. К. Маркса має міцну технічну базу. Машинно-тракторний парк її налічує 29 тракторів, 18 автомашин, 12 зернових комбайнів та багато інших сільськогосподарських машин.
Підвищення продуктивності праці зумовлює зростання доходів артілі. Якщо в