Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Влітку 1920 року Перша Кінна армія відкинула з Волині білополяків. Був визволений і Перемиль. Багато жителів села влилося в ряди Червоної Армії, щоб служити революції, здобувати собі й своїм дітям вільне й щасливе життя без поміщиків і капіталістів. Але у вересні Червона Армія відступила, Перемиль
знову захопили білопольські війська. За Ризьким мирним договором 1921 року Волинь ввійшла до складу Польщі. Потрапив під владу білопольських загарбників і Перемиль. Але трудящі не втрачали надії на визволення від іноземного поневолення і возз'єднання з Українською РСР.
В роки окупації села буржуазно-поміщицькою Польщею трудящі терпіли тяжкий соціальний і національний гніт. В село повернувся поміщик, що втік на початку 1920 року, перед наступом військ Червоної Армії. Щоб створити міцну соціальну опору на селі, польський уряд насаджував осадницькі господарства. В Перемилі в 1931 році таких господарств було 26. їм належало 428,3 га землі.
Особливо відчутна у волинських селах була «кресова» політика польських правлячих кіл. Голодування стало постійним супутником злиденного життя селян. Власті тримали українське населення в темноті, неуцтві. Серед селян Перемиля було дуже мало письменних. У 1926-1927 рр. тут збудували невелику школу, але, незважаючи на те, що більшість населення становили українці, навчання в ній проводилось польською мовою.
Боротьбу трудящих Перемиля проти буржуазно-поміщицького гноблення очолювала підпільна організація КПЗУ. Комуністи закликали селян не коритись експлуататорам, викривали наклепи пілсудчиків на Радянський Союз, роз'яснювали політику Радянського уряду, особливо в аграрному питанні. Польські власті жорстоко розправлялися з ними. їх заарештовували, кидали у в'язниці, засуджували до каторжних робіт. Але ніякі тортури, репресії не могли зламати волі трудящих мас до боротьби за визволення. В найтяжчі хвилини вони жили думками про возз'єднання з Радянською Україною.
Нарешті цей час настав. Завдяки підтримці і допомозі радянського народу, здійснилась мрія перемильців — 19 вересня 1939 року Червона Армія визволила село від гніту польських панів. Одразу після визволення були створені перші органи народної влади. Першим головою сільради обрали колишнього бідняка Л. К. Соловейчука. Трудящі одержали землю, про яку мріяли віками.
Але віроломний напад на СРСР німецько-фашистських загарбників перервав будівництво нового життя. 23 червня 1941 року село окупували гітлерівці. Настали чорні дні фашистської неволі. Запроваджувати «новий порядок» окупантам допомагали українські буржуазні націоналісти. Намагаючись вислужитися перед своїми хазяями, ці недолюдки разом з окупантами чинили суд і розправу над радянськими людьми. Другого ж дня після окупації почались арешти. Насамперед жертвами стали жителі с. Новостава, які перші організували колгосп. Багатьох з них фашисти розстріляли. Загалом по Перемильській сільраді загинуло від рук окупантів та їх прислужників близько 50 чоловік. Багато сімей комуністів та активістів були повністю винищені.
Трудящі Перемиля всіляко чинили опір німецько-фашистським загарбникам та їх пособникам. Вони саботували будь-які заходи окупантів, допомагали партизанам тощо.
З квітня 1944 року частини 112-ї стрілецької і 6-ї гвардійської дивізій 13-ї арміїу якою командував генерал М. П. Пухов, визволили Перемиль. Багато жителів села пішло на фронт. 230 чоловік за ратні подвиги нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу.
Після визволення село ще довго перебувало у прифронтовій зоні, це утруднювало відбудову народного господарства. Лише коли Червона Армія прорвала німецько-фашистський фронт у районі Горохова і повністю визволила Волинь, були створені умови для нормального господарського будівництва. У Перемилі відновили роботу сільська Рада, кооперація, медпункт. Відкрили семирічну школу, хату-читальню. Для ліквідації неписьменності серед дорослого населення організували спеціальні гуртки.
Жителі Перемиля дружно взялися за відбудову рідного села. Держава допомогла будматеріалами і кредитами. До кінця 1950 року в Перемилі було споруджено понад 70 нових житлових будинків, сільмаг та багато господарських приміщень.
До організації колгоспу в 1948 році у Перемилі налічувалося 248 селянських господарств. За селом було закріплено 1723 га земельних угідь, у т. ч. орної
Перемиль
Сторінка 3 з 5
будівництва нового, вільного життя.Влітку 1920 року Перша Кінна армія відкинула з Волині білополяків. Був визволений і Перемиль. Багато жителів села влилося в ряди Червоної Армії, щоб служити революції, здобувати собі й своїм дітям вільне й щасливе життя без поміщиків і капіталістів. Але у вересні Червона Армія відступила, Перемиль
В роки окупації села буржуазно-поміщицькою Польщею трудящі терпіли тяжкий соціальний і національний гніт. В село повернувся поміщик, що втік на початку 1920 року, перед наступом військ Червоної Армії. Щоб створити міцну соціальну опору на селі, польський уряд насаджував осадницькі господарства. В Перемилі в 1931 році таких господарств було 26. їм належало 428,3 га землі.
Особливо відчутна у волинських селах була «кресова» політика польських правлячих кіл. Голодування стало постійним супутником злиденного життя селян. Власті тримали українське населення в темноті, неуцтві. Серед селян Перемиля було дуже мало письменних. У 1926-1927 рр. тут збудували невелику школу, але, незважаючи на те, що більшість населення становили українці, навчання в ній проводилось польською мовою.
Боротьбу трудящих Перемиля проти буржуазно-поміщицького гноблення очолювала підпільна організація КПЗУ. Комуністи закликали селян не коритись експлуататорам, викривали наклепи пілсудчиків на Радянський Союз, роз'яснювали політику Радянського уряду, особливо в аграрному питанні. Польські власті жорстоко розправлялися з ними. їх заарештовували, кидали у в'язниці, засуджували до каторжних робіт. Але ніякі тортури, репресії не могли зламати волі трудящих мас до боротьби за визволення. В найтяжчі хвилини вони жили думками про возз'єднання з Радянською Україною.
Нарешті цей час настав. Завдяки підтримці і допомозі радянського народу, здійснилась мрія перемильців — 19 вересня 1939 року Червона Армія визволила село від гніту польських панів. Одразу після визволення були створені перші органи народної влади. Першим головою сільради обрали колишнього бідняка Л. К. Соловейчука. Трудящі одержали землю, про яку мріяли віками.
Але віроломний напад на СРСР німецько-фашистських загарбників перервав будівництво нового життя. 23 червня 1941 року село окупували гітлерівці. Настали чорні дні фашистської неволі. Запроваджувати «новий порядок» окупантам допомагали українські буржуазні націоналісти. Намагаючись вислужитися перед своїми хазяями, ці недолюдки разом з окупантами чинили суд і розправу над радянськими людьми. Другого ж дня після окупації почались арешти. Насамперед жертвами стали жителі с. Новостава, які перші організували колгосп. Багатьох з них фашисти розстріляли. Загалом по Перемильській сільраді загинуло від рук окупантів та їх прислужників близько 50 чоловік. Багато сімей комуністів та активістів були повністю винищені.
Трудящі Перемиля всіляко чинили опір німецько-фашистським загарбникам та їх пособникам. Вони саботували будь-які заходи окупантів, допомагали партизанам тощо.
З квітня 1944 року частини 112-ї стрілецької і 6-ї гвардійської дивізій 13-ї арміїу якою командував генерал М. П. Пухов, визволили Перемиль. Багато жителів села пішло на фронт. 230 чоловік за ратні подвиги нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу.
Після визволення село ще довго перебувало у прифронтовій зоні, це утруднювало відбудову народного господарства. Лише коли Червона Армія прорвала німецько-фашистський фронт у районі Горохова і повністю визволила Волинь, були створені умови для нормального господарського будівництва. У Перемилі відновили роботу сільська Рада, кооперація, медпункт. Відкрили семирічну школу, хату-читальню. Для ліквідації неписьменності серед дорослого населення організували спеціальні гуртки.
Жителі Перемиля дружно взялися за відбудову рідного села. Держава допомогла будматеріалами і кредитами. До кінця 1950 року в Перемилі було споруджено понад 70 нових житлових будинків, сільмаг та багато господарських приміщень.
До організації колгоспу в 1948 році у Перемилі налічувалося 248 селянських господарств. За селом було закріплено 1723 га земельних угідь, у т. ч. орної