Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Перемильський маєток у той час являв собою типове феодальне господарство, в якому перепліталися риси міського і сільського життя. Це видно з регламентації категорій населення і угідь, що ми її знаходимо в документах того часу. Так, у 1569 році князь Лев Сангушко-Коширський у запису про передачу Перемильського маєтку в оренду Ю. Абрамовичу за 6 тис. польських злотих вказує, що оренді підлягало містечко «з міщанами, боярами, людьми,
подвірниками, підсусідками, городниками, з ставами, млинами, лісами, дібровами, заростями, сіножатями і усім грунтом». Орендарі мінялися часто. За кожним з них зберігалося право передачі в суборенду. Так, після смерті Ю. Абрамовича його спадкоємиця Р. Якубівна уже в 1670 році передала місто Я. Пілецькому.
Практика польських феодалів вести фільваркове господарство через орендарів зумовлювала посилення експлуатації міщан і селян, бо орендар, щоб не тільки сплатити оренду, а й добре заробити, весь час збільшував повинності й побори. Зловживання, насильства і свавілля феодалів і орендарів тяжко позначалися на становищі підлеглих. Особливо важкий період для трудового селянства, яке становило більшість населення міста, почався у XVII столітті, коли панщина на Волині досягла чотирьох і більше днів на тиждень, а численні повинності і побори зовсім виснажували міщан і селян. Все це викликало масові протести.
До кінця XVIII століття містечко переходило від одного до іншого феодала. Так, у XVIII столітті ним володіли Лещинський (батько короля Станіслава Ле-щинського), потім Скшинські, Петрушевські та інші.
Возз'єднання Західної Волині з Росією в результаті третього поділу Польщі в 1795 році призвело до певного пом'якшення національно-релігійного гніту. Але феодально-кріпосницький гніт в умовах кризи системи поміщицького землеволодіння наприкінці XVIII століття не тільки не послабився, а навіть посилився.
У 1861 році в Росії було скасовано кріпосне право. В Перемилі за 10-ю ревізією 1858 року налічувалось 56 тяглих і 3 піші двори і 179 ревізьких душ. Згідно з уставною грамотою, укладеною 25 лютого 1861 року, 56 тяглих дворів одержали по 7 десятин орної землі і близько 2 десятин сіножатей, піші двори — більше як по З десятини орної і по одній десятині сіножатей. Як тяглі, так і піші селяни одержали також присадибні ділянки. На землю були складені викупні платежі. Протягом 49 років селяни мали виплатити 13,6 тис. крб. Але через високі проценти за позику (821 крб. щороку), ця сума майже потроювалась. Краща земля залишилася в руках поміщиків, а селянам наділили гіршу. Селяни одержали також гірші сіножаті, тоді як поміщик закріпив за собою найбільш продуктивні, суходільні ділянки.
У 1880 році в селі відкрили церковнопарафіяльну школу. Але навчалися в ній переважно діти заможних селян. Діти бідноти не завжди мали необхідний одяг і взуття, щоб відвідувати школу.
Наприкінці XIX і на початку XX століття, коли в країні наростала хвиля селянських заворушень, селяни Перемиля теж посилили боротьбу за поліпшення свого становища. Так, улітку 1905 року вони відмовилися працювати в маєтку, вимагаючи підвищення заробітної плати. Поміщик був змушений піти на поступки і підвищити плату за кожну копу накошеного і складеного хліба до 10 копійок.
Перша світова війна призвела до занепаду економіки Перемиля. Розташований поблизу кордону, він з самого початку відчув лихоліття. Якщо для сіл, що знаходились у глибокому тилу, великим ударом була загальна мобілізація чоловіків, то в прифронтовому селі, крім цього, великим тягарем лягли на плечі населення солдатські постої, реквізиції, бомбардування тощо. В 1915 році австро-німецькі війська захопили частину Волині. На початку червня 1916 року російська армія під командуванням О. О. Брусилова прорвала фронт і повернула значну частину цих територій, в т. ч. й південну Волинь, де розташований Перемиль. Під час боїв значна частина Перемиля була зруйнована. Більшість населення лишилась без худоби, без хліба, без засобів до існування.
Звістка про Лютневу революцію, про повалення самодержавства, а потім і про Велику Жовтневу соціалістичну революцію знайшла великий відгук у Перемилі. З захопленням зустріла сільська біднота ленінські Декрети про мир і землю. Але німецько-австрійська інтервенція 1918 року, а потім вторгнення білополяків навесні 1919 року не дали можливості трудящим села стати на шлях
Перемиль
Сторінка 2 з 5
інших заходів, що мало велике значення для оборони від нападів татаро-турецьких загарбників.Перемильський маєток у той час являв собою типове феодальне господарство, в якому перепліталися риси міського і сільського життя. Це видно з регламентації категорій населення і угідь, що ми її знаходимо в документах того часу. Так, у 1569 році князь Лев Сангушко-Коширський у запису про передачу Перемильського маєтку в оренду Ю. Абрамовичу за 6 тис. польських злотих вказує, що оренді підлягало містечко «з міщанами, боярами, людьми,
Практика польських феодалів вести фільваркове господарство через орендарів зумовлювала посилення експлуатації міщан і селян, бо орендар, щоб не тільки сплатити оренду, а й добре заробити, весь час збільшував повинності й побори. Зловживання, насильства і свавілля феодалів і орендарів тяжко позначалися на становищі підлеглих. Особливо важкий період для трудового селянства, яке становило більшість населення міста, почався у XVII столітті, коли панщина на Волині досягла чотирьох і більше днів на тиждень, а численні повинності і побори зовсім виснажували міщан і селян. Все це викликало масові протести.
До кінця XVIII століття містечко переходило від одного до іншого феодала. Так, у XVIII столітті ним володіли Лещинський (батько короля Станіслава Ле-щинського), потім Скшинські, Петрушевські та інші.
Возз'єднання Західної Волині з Росією в результаті третього поділу Польщі в 1795 році призвело до певного пом'якшення національно-релігійного гніту. Але феодально-кріпосницький гніт в умовах кризи системи поміщицького землеволодіння наприкінці XVIII століття не тільки не послабився, а навіть посилився.
У 1861 році в Росії було скасовано кріпосне право. В Перемилі за 10-ю ревізією 1858 року налічувалось 56 тяглих і 3 піші двори і 179 ревізьких душ. Згідно з уставною грамотою, укладеною 25 лютого 1861 року, 56 тяглих дворів одержали по 7 десятин орної землі і близько 2 десятин сіножатей, піші двори — більше як по З десятини орної і по одній десятині сіножатей. Як тяглі, так і піші селяни одержали також присадибні ділянки. На землю були складені викупні платежі. Протягом 49 років селяни мали виплатити 13,6 тис. крб. Але через високі проценти за позику (821 крб. щороку), ця сума майже потроювалась. Краща земля залишилася в руках поміщиків, а селянам наділили гіршу. Селяни одержали також гірші сіножаті, тоді як поміщик закріпив за собою найбільш продуктивні, суходільні ділянки.
У 1880 році в селі відкрили церковнопарафіяльну школу. Але навчалися в ній переважно діти заможних селян. Діти бідноти не завжди мали необхідний одяг і взуття, щоб відвідувати школу.
Наприкінці XIX і на початку XX століття, коли в країні наростала хвиля селянських заворушень, селяни Перемиля теж посилили боротьбу за поліпшення свого становища. Так, улітку 1905 року вони відмовилися працювати в маєтку, вимагаючи підвищення заробітної плати. Поміщик був змушений піти на поступки і підвищити плату за кожну копу накошеного і складеного хліба до 10 копійок.
Перша світова війна призвела до занепаду економіки Перемиля. Розташований поблизу кордону, він з самого початку відчув лихоліття. Якщо для сіл, що знаходились у глибокому тилу, великим ударом була загальна мобілізація чоловіків, то в прифронтовому селі, крім цього, великим тягарем лягли на плечі населення солдатські постої, реквізиції, бомбардування тощо. В 1915 році австро-німецькі війська захопили частину Волині. На початку червня 1916 року російська армія під командуванням О. О. Брусилова прорвала фронт і повернула значну частину цих територій, в т. ч. й південну Волинь, де розташований Перемиль. Під час боїв значна частина Перемиля була зруйнована. Більшість населення лишилась без худоби, без хліба, без засобів до існування.
Звістка про Лютневу революцію, про повалення самодержавства, а потім і про Велику Жовтневу соціалістичну революцію знайшла великий відгук у Перемилі. З захопленням зустріла сільська біднота ленінські Декрети про мир і землю. Але німецько-австрійська інтервенція 1918 року, а потім вторгнення білополяків навесні 1919 року не дали можливості трудящим села стати на шлях