Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Все це дало відчутні результати. В 1965 році середня врожайність зернових становила 17,5 цнт проти 12,6 цнт в 1964 році, цукрових буряків —245 цнт проти 190 цнт, тобто збільшилась порівняно з минулим роком на 55 цнт. У комплексній бригаді № 4, яку очолював комуніст І. П. Тарасюк, зібрали зернових в середньому по 18,5 цнт, а озимої пшениці — по 24,5 центнера.
Зросло поголів'я громадського тваринництва та його продуктивність. Якщо в 1964 році від кожної корови було надоєно в середньому по 1030 кг молока, то в 1965 році — понад 1500 кг, а доярки Я. Рой, Я. Луцюк, О. Приступа одержали більш як по 2 тис. кг від кожної із закріплених за ними корів.
За 1965—1968 рр. в результаті підвищення врожайності полів і продуктивності тваринництва колгосп економічно зміцнів. Одним із резервів збільшення валових зборів зерна і зміцнення економіки колгоспу стали заболочені землі. За допомогою Устилузької меліоративної станції в артілі осушили понад 400 га боліт. Осушені землі дають непоганий урожай. У 1968 році зібрали у середньому 15,4 цнт зерна і 421 цнт цукрових буряків з га. На 1 січня 1969 року в колгоспі було 1635 голів великої рогатої худоби, в т. ч. 520 корів. Середньорічний надій від однієї фуражної корови становив 1974 кілограми. Всі польові роботи механізовано. На 1 січня 1969 року колгосп мав 22 трактори, 12 вантажних автомашин, 13 зернових та спеціалізованих комбайнів, 17 тракторних сівалок тощо. А починали оваднівці колективне господарювання з кінного плуга і дерев'яної борони.
Господарство артілі спеціалізується на вирощуванні зернових культур і молочно-м'ясному тваринництві. Основною технічною культурою є цукрові буряки. Прибутковою галуззю є ставкове господарство. Артіль має 4 ставки, водне дзеркало яких дорівнює 40 га. Крім того, колгоспні рибалки впорядкували ставок- маточник. Кожен з восьми гнізд його дає близько ЗО тис. мальків коропа.
В колгоспі працює загін кваліфікованих механізаторів та спеціалістів сільського господарства, які своєю сумлінною працею примножують багатство артілі. За високі виробничі показники В. М. Босаку присвоєно почесне звання заслуженого комбайнера УРСР. Механізатори М. Л. Квашук та Є. С. Гергель у 1967 році нагороджені медаллю «За трудову доблесть». Загальну шану в селі здобула своєю працею агроном колгоспу Г. В. Прогонюк, яку в 1969 році жителі Овадного вдруге обрали депутатом Волинської обласної Ради депутатів трудящих.
Завдяки зміцненню економіки в колгоспі широко розгорнулось капітальне будівництво. Нині в артілі є 26 виробничих приміщень (свинарники, корівники, телятники тощо). Село і колгосп повністю електрифіковані. Електроенергію їм постачає Добротвірська ДРЕС. Колгосп має ремонтну майстерню, працюють також деревообробний цех, пилорама і млин.
Виробничі успіхи дали також можливість більше виділити коштів на соціально-культурні потреби. Артіль щороку відраховує у фонд соціального забезпечення 24 тис. крб. Сума культфонду в 1967 році перевищувала 12 тис. карбованців.
Невтомно працюють залізничники станції Овадне, робітники комбінату побутового обслуговування, працівники торгівлі, сільська інтелігенція. В лютому 1960 року залізничники включилися в соціалістичне змагання за почесне звання колективу комуністичної праці. Це сприяло значному поліпшенню роботи змін і бригад. У 1961 році двом змінам було надано звання змін комуністичної праці. Колективу залізничної станції за перемогу в соціалістичному змаганні вручено перехідний Червоний прапор Ровенського відділку Львівської залізниці. Добру славу і шану заслужили стрілочники Г. Т. Герасимюк і М. О. Дячук, у минулому учасник оборони Ленінграда, нагороджений орденами Слави 1-го і 2-го ступенів та медалями. За сумлінну працю Г. Т. Герасимюк і М. О. Дячук нагороджені значком «Відмінник транспорту». М. О. Дячука не раз обирали депутатом Оваднівської сільради.
Овадне
Сторінка 6 з 8
створили постійну бригаду для заготівлі місцевих добрив, за якою закріпили необхідні механізми і транспорт. Правління артілі вжило заходів щодо зміцнення кормової бази для розвитку тваринництва, механізації всіх трудомістких робіт на фермах, для запровадження комплексної механізації по вирощуванню і збиранню цукрових буряків і кукурудзи на силос. Важливе значення надавалося вирощуванню молодняка для поповнення маточного поголів'я. Комуністи здійснювали повсякденний контроль за організацією праці та дисципліною в бригадах. Зросло поголів'я громадського тваринництва та його продуктивність. Якщо в 1964 році від кожної корови було надоєно в середньому по 1030 кг молока, то в 1965 році — понад 1500 кг, а доярки Я. Рой, Я. Луцюк, О. Приступа одержали більш як по 2 тис. кг від кожної із закріплених за ними корів.
За 1965—1968 рр. в результаті підвищення врожайності полів і продуктивності тваринництва колгосп економічно зміцнів. Одним із резервів збільшення валових зборів зерна і зміцнення економіки колгоспу стали заболочені землі. За допомогою Устилузької меліоративної станції в артілі осушили понад 400 га боліт. Осушені землі дають непоганий урожай. У 1968 році зібрали у середньому 15,4 цнт зерна і 421 цнт цукрових буряків з га. На 1 січня 1969 року в колгоспі було 1635 голів великої рогатої худоби, в т. ч. 520 корів. Середньорічний надій від однієї фуражної корови становив 1974 кілограми. Всі польові роботи механізовано. На 1 січня 1969 року колгосп мав 22 трактори, 12 вантажних автомашин, 13 зернових та спеціалізованих комбайнів, 17 тракторних сівалок тощо. А починали оваднівці колективне господарювання з кінного плуга і дерев'яної борони.
Господарство артілі спеціалізується на вирощуванні зернових культур і молочно-м'ясному тваринництві. Основною технічною культурою є цукрові буряки. Прибутковою галуззю є ставкове господарство. Артіль має 4 ставки, водне дзеркало яких дорівнює 40 га. Крім того, колгоспні рибалки впорядкували ставок- маточник. Кожен з восьми гнізд його дає близько ЗО тис. мальків коропа.
В колгоспі працює загін кваліфікованих механізаторів та спеціалістів сільського господарства, які своєю сумлінною працею примножують багатство артілі. За високі виробничі показники В. М. Босаку присвоєно почесне звання заслуженого комбайнера УРСР. Механізатори М. Л. Квашук та Є. С. Гергель у 1967 році нагороджені медаллю «За трудову доблесть». Загальну шану в селі здобула своєю працею агроном колгоспу Г. В. Прогонюк, яку в 1969 році жителі Овадного вдруге обрали депутатом Волинської обласної Ради депутатів трудящих.
Завдяки зміцненню економіки в колгоспі широко розгорнулось капітальне будівництво. Нині в артілі є 26 виробничих приміщень (свинарники, корівники, телятники тощо). Село і колгосп повністю електрифіковані. Електроенергію їм постачає Добротвірська ДРЕС. Колгосп має ремонтну майстерню, працюють також деревообробний цех, пилорама і млин.
Виробничі успіхи дали також можливість більше виділити коштів на соціально-культурні потреби. Артіль щороку відраховує у фонд соціального забезпечення 24 тис. крб. Сума культфонду в 1967 році перевищувала 12 тис. карбованців.
Невтомно працюють залізничники станції Овадне, робітники комбінату побутового обслуговування, працівники торгівлі, сільська інтелігенція. В лютому 1960 року залізничники включилися в соціалістичне змагання за почесне звання колективу комуністичної праці. Це сприяло значному поліпшенню роботи змін і бригад. У 1961 році двом змінам було надано звання змін комуністичної праці. Колективу залізничної станції за перемогу в соціалістичному змаганні вручено перехідний Червоний прапор Ровенського відділку Львівської залізниці. Добру славу і шану заслужили стрілочники Г. Т. Герасимюк і М. О. Дячук, у минулому учасник оборони Ленінграда, нагороджений орденами Слави 1-го і 2-го ступенів та медалями. За сумлінну працю Г. Т. Герасимюк і М. О. Дячук нагороджені значком «Відмінник транспорту». М. О. Дячука не раз обирали депутатом Оваднівської сільради.