Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Оскаженілі фашисти розробили жахливий план — знищити Кортеліси. Операція мала назву «Трикутник». «Батальйон знищує в районі північного сходу від Мокран села Бірки, Заболоття, Борисівку. Підрозділ «Нюрнберг» знищує Кортеліси»,— говорилося в цьому зловісному наказі. На підкріплення «Нюрнбергу» були послані 9-а рота з жандармським мотовзводом 16-го полку, 10-а і 11-а роти з бронеавтомобільним підрозділом, підрозділи і мотовзвод 11-го полку. Фашистам допомагали банди українських буржуазних націоналістів.Ранком 23 вересня 1942 року карателі оточили село двома тісними кільцями. Вони зігнали людей у церкву, школу та кілька сусідніх будинків і розстріляли їх. Коли вже катам не було куди зганяти радянських людей, вони знищували їх біля майдану, а трупи скидали у наспіх вириті ями. Немічних стариків, дітей привозили на підводах і напівживих закидали землею. А щоб не було чути пострілів, фашистські людожери увімкнули на повну потужність мотори автомашин, бронеавтомобілів і мотоциклів. Так загинуло 2892 кортелісці, серед яких були чоловіки, жінки, старики і діти. Лише кільком жителям села випадково пощастило врятуватися. Загарбавши майно і худобу, фашисти спалили село. Згоріло 715 хат. Разом з Кортелісами карателі знищили села Запоківне, Ягідкове, Тепечець, Косиці, Сніжки, Дорошів, Тарасове, Соснівку, Хомут та інші.
Аж до 18 червня 1944 року, коли на згарище Кортеліс вступили воїни Червоної Армії, село лишалося безлюдним. Фашисти оголосили, що кожний, хто повернеться на попелище, буде розстріляний. Волинським Лідіце називають у народі Кортеліси. В центрі села на одній з братських могил встановлений пам'ятник партизанам. На ньому вирізьблено: «Вічна слава партизанам, які загинули в героїчній боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками за визволення своєї Батьківщини в 1941 —1945 рр.».
Після вигнання фашистів до Кортеліс почали повертатися жителі села, які брали участь у партизанському русі, а також ті, кому пощастило врятуватися. Держава допомогла їм зводити житла. Першим до нового будинку переселився партизан В. Н. Дордюк. У 1946 році тут уже було збудовано понад 20 будинків. Відновила роботу сільська Рада. У 1948 році з ініціативи колишніх партизанів, яких підтримали інші селяни, в Кортелісах організували колгосп «Червоний партизан». Об'єднання одноосібних господарств у колективне господарство — це був єдиний шлях до різкого зростання землеробства і заможного життя. Колгоспники активно взялися за роботу і докладали всіх зусиль, щоб виростити багаті врожаї.
Провідними культурами в господарстві були льон, коноплі, картопля, жито. Вони давали колгоспу чималі прибутки. Так, у 1953 році тільки від продажу державі волокна льону, посіяного на 33 гектарах, одержали 300 тис. крб. Велику допомогу кортелісцям подали колгоспники артілі ім. Кутузова Дивинського району Білоруської РСР, які подарували їм льоном'ялки, ділилися з ними досвідом роботи.
Трудівники артілі самовіддано працювали на всіх ділянках колгоспного виробництва. Вони широко розгорнули соціалістичне змагання за вчасне завершення всіх сільськогосподарських робіт, за збільшення виробництва продукції і досягли значних успіхів.
У 1958 році після утворення найбільшого в районі радгоспу «Ратнівський» Кортеліський колгосп «Червоний партизан» став базою третього відділку цього радгоспу. Головний господарський напрям відділку — м'ясо-молочне тваринництво. Тут щороку відгодовують у середньому 1200—1500 голів великої рогатої худоби. З сільськогосподарських культур вирощують картоплю, жито, пшеницю, льон, кормові буряки. Все доросле населення зайнято в основному в радгоспному виробництві. Невелика його частина (близько 30 чоловік) працює в лісництві.
Площа землі, придатної для посіву зернових, технічних і кормових культур, значно зросла за рахунок осушення й освоєння боліт та мочарів. За третім відділком радгоспу закріплено 3741 га землі, в т. ч. 405 га орної, 1557 га
Кортеліси
Сторінка 5 з 7
церквою і школою. З натовпу вивели 62-річну матір партизана В. Н. Дордюка, батька та двох дітей-підлітків партизана А. М. Ліхвана і двох юнаків, які втекли з фашистської каторги та переховувалися на селі, і привселюдно розстріляли їх. Фашистські кати сподівалися залякати місцеве населення і змусити його підкоритися. Проте кортелісці не схилили голови. Вони продовжували чинити опір окупантам, дедалі ширшого розмаху набирав партизанський рух. Аж до 18 червня 1944 року, коли на згарище Кортеліс вступили воїни Червоної Армії, село лишалося безлюдним. Фашисти оголосили, що кожний, хто повернеться на попелище, буде розстріляний. Волинським Лідіце називають у народі Кортеліси. В центрі села на одній з братських могил встановлений пам'ятник партизанам. На ньому вирізьблено: «Вічна слава партизанам, які загинули в героїчній боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками за визволення своєї Батьківщини в 1941 —1945 рр.».
Після вигнання фашистів до Кортеліс почали повертатися жителі села, які брали участь у партизанському русі, а також ті, кому пощастило врятуватися. Держава допомогла їм зводити житла. Першим до нового будинку переселився партизан В. Н. Дордюк. У 1946 році тут уже було збудовано понад 20 будинків. Відновила роботу сільська Рада. У 1948 році з ініціативи колишніх партизанів, яких підтримали інші селяни, в Кортелісах організували колгосп «Червоний партизан». Об'єднання одноосібних господарств у колективне господарство — це був єдиний шлях до різкого зростання землеробства і заможного життя. Колгоспники активно взялися за роботу і докладали всіх зусиль, щоб виростити багаті врожаї.
Провідними культурами в господарстві були льон, коноплі, картопля, жито. Вони давали колгоспу чималі прибутки. Так, у 1953 році тільки від продажу державі волокна льону, посіяного на 33 гектарах, одержали 300 тис. крб. Велику допомогу кортелісцям подали колгоспники артілі ім. Кутузова Дивинського району Білоруської РСР, які подарували їм льоном'ялки, ділилися з ними досвідом роботи.
Трудівники артілі самовіддано працювали на всіх ділянках колгоспного виробництва. Вони широко розгорнули соціалістичне змагання за вчасне завершення всіх сільськогосподарських робіт, за збільшення виробництва продукції і досягли значних успіхів.
У 1958 році після утворення найбільшого в районі радгоспу «Ратнівський» Кортеліський колгосп «Червоний партизан» став базою третього відділку цього радгоспу. Головний господарський напрям відділку — м'ясо-молочне тваринництво. Тут щороку відгодовують у середньому 1200—1500 голів великої рогатої худоби. З сільськогосподарських культур вирощують картоплю, жито, пшеницю, льон, кормові буряки. Все доросле населення зайнято в основному в радгоспному виробництві. Невелика його частина (близько 30 чоловік) працює в лісництві.
Площа землі, придатної для посіву зернових, технічних і кормових культур, значно зросла за рахунок осушення й освоєння боліт та мочарів. За третім відділком радгоспу закріплено 3741 га землі, в т. ч. 405 га орної, 1557 га