Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У 1940 – 1941 рр. місцеві кустарі об'єдналися в 2 промислові артілі. Виникли також державні промислові підприємства: райпромкомбінат, маслозавод, млин та інші. Цим було зроблено перші кроки в створенні соціалістичної економіки містечка.
Почалося будівництво нових житлових будинків і переселення в них трудящих.
Але 23 червня 1941 року до Локачів, Крухиничів, Уйми-Локацької вдерлися фашистсько-німецькі загарбники. Настали жахливі дні гітлерівської окупації.
Підлу роль в цей час відіграли українські буржуазні націоналісти, що були нк службі в окупантів. Зрадники разом з німецькими фашистами чинили злочини проти радянського народу, арештовували і розстрілювали тих, хто до війни працював у радянських установах, брали участь в облавах на юнаків і дівчат для відправлення на каторгу до Німеччини. Так, у перші дні окупації було розстріляно П. П. Бернадського, Г. Я. Кубюка, Г. І. Піддубецького, Д. Є. Савюка та інших. Багатьох кинуто в тюрми, концентраційні табори. На околиці Локачів гітлерівці створили концтабір, в якому мучилося понад 3 тис. чоловік.
У 1942 – 1943 рр. німецькі окупанти організували в Локачах масові розстріли, під час яких знищено 3667 чоловік. До Німеччини на каторжні роботи фашисти вивезли 994 чоловіка.
Для боротьби з фашистами першого ж дня війни в селищі створюється підпільна група, до складу якої ввійшли 3. Ф. Бернадський, Б. А. Кранц, Є. Д. Москалюк, Н. Поліщук, І. Ф. Тарасюк, М. В. Шапіро. Група провадила важливу роботу, добувала розвідувальні дані, які передавалися радянським військам, здійснювала диверсії, переховувала й переправляла через лінію фронту військовополонених, що тікали з таборів, організовувала ці втечі.
18 липня 1944 року частини Червоної Армії визволили Локачі від німецько- фашистських загарбників. У боях за селище смертю хоробрих полягло багато радянських воїнів. На честь їх в центрі селища 1958 року споруджено пам’ятник.
За проявлену мужність у боях з німецько-фашистськими загарбниками Л. М. Гузика, О. Г. Знайду, М. В. Клітинського нагороджено орденом Червоної Зірки.
Окупанти та їх прислужники завдали великої шкоди трудящим Локачів. Вони зруйнували 2 млини, маслозавод, цегельний завод, районну лікарню, середню школу.
Відразу ж після визволення селища радянськими військами відновили свою діяльність районна партійна організація, райвиконком і селищна Рада депутатів трудящих. Було створено групу самооборони для боротьби з бандами українських буржуазних націоналістів.
Радянська держава подавала велику допомогу трудящим селища. Багато з них одержали від держави кредит та матеріали для будівництва жител, на пільгових умовах придбали тяглову силу й насіння. До Локачів прибули спеціалісти, щоб працювати на виробництві, в сільському господарстві, в культурно-освітніх закладах.
Зразу ж після визволення багато жителів Локачів поповнили лави Червоної Армії й громили ненависного ворога. З великим патріотизмом взялися місцеві жителі відбудовувати зруйноване господарство селища. Своєю натхненною працею вони допомагали Червоній Армії. Трудящі збирали і здавали у фонд оборони сільськогосподарські продукти, передплачували позику, збирали кошти на будівництво танків і літаків.
Долаючи післявоєнні труднощі, районна партійна організація очолила боротьбу трудящих за відбудову господарства. Вже у 1944 – 1945 рр. в Локачах почали працювати райпромкомбінат, млин, маслозавод та 2 артілі промислової кооперації. Відновили роботу пологовий будинок на 15 місць і лікарня. Відбудовано 8 приміщень районних установ, відкрито їдальню, було відремонтовано 19 й побудовано 5 житлових будинків.
У 1946 – 1955 рр. в Локачах було зведено двоповерховий будинок районної Ради депутатів трудящих і райкому партії, споруджено нові приміщення побутового комбінату, їдальні, крохмальний заводт раймаг, хлібопекарню, стала до ладу інкубаторно птахівнича станція, відбудували двоповерхове приміщення середньої школи.
Локачі
Сторінка 4 з 6
24 березня 1940 року трудящі Локачів обирали депутатів до Верховної Ради СРСР та Верховної Ради УРСР, а 15 грудня 1940 року – до районної і селищної Рад депутатів трудящих. В період цих кампаній в Локачах на десятихатках виборці вивчали Конституцію і положення про вибори. В агітпункті районного Будинку культури, де містилась дільнича виборча комісія, перед трудящими виступали лектори. Почалося будівництво нових житлових будинків і переселення в них трудящих.
Але 23 червня 1941 року до Локачів, Крухиничів, Уйми-Локацької вдерлися фашистсько-німецькі загарбники. Настали жахливі дні гітлерівської окупації.
Підлу роль в цей час відіграли українські буржуазні націоналісти, що були нк службі в окупантів. Зрадники разом з німецькими фашистами чинили злочини проти радянського народу, арештовували і розстрілювали тих, хто до війни працював у радянських установах, брали участь в облавах на юнаків і дівчат для відправлення на каторгу до Німеччини. Так, у перші дні окупації було розстріляно П. П. Бернадського, Г. Я. Кубюка, Г. І. Піддубецького, Д. Є. Савюка та інших. Багатьох кинуто в тюрми, концентраційні табори. На околиці Локачів гітлерівці створили концтабір, в якому мучилося понад 3 тис. чоловік.
У 1942 – 1943 рр. німецькі окупанти організували в Локачах масові розстріли, під час яких знищено 3667 чоловік. До Німеччини на каторжні роботи фашисти вивезли 994 чоловіка.
Для боротьби з фашистами першого ж дня війни в селищі створюється підпільна група, до складу якої ввійшли 3. Ф. Бернадський, Б. А. Кранц, Є. Д. Москалюк, Н. Поліщук, І. Ф. Тарасюк, М. В. Шапіро. Група провадила важливу роботу, добувала розвідувальні дані, які передавалися радянським військам, здійснювала диверсії, переховувала й переправляла через лінію фронту військовополонених, що тікали з таборів, організовувала ці втечі.
18 липня 1944 року частини Червоної Армії визволили Локачі від німецько- фашистських загарбників. У боях за селище смертю хоробрих полягло багато радянських воїнів. На честь їх в центрі селища 1958 року споруджено пам’ятник.
За проявлену мужність у боях з німецько-фашистськими загарбниками Л. М. Гузика, О. Г. Знайду, М. В. Клітинського нагороджено орденом Червоної Зірки.
Окупанти та їх прислужники завдали великої шкоди трудящим Локачів. Вони зруйнували 2 млини, маслозавод, цегельний завод, районну лікарню, середню школу.
Відразу ж після визволення селища радянськими військами відновили свою діяльність районна партійна організація, райвиконком і селищна Рада депутатів трудящих. Було створено групу самооборони для боротьби з бандами українських буржуазних націоналістів.
Радянська держава подавала велику допомогу трудящим селища. Багато з них одержали від держави кредит та матеріали для будівництва жител, на пільгових умовах придбали тяглову силу й насіння. До Локачів прибули спеціалісти, щоб працювати на виробництві, в сільському господарстві, в культурно-освітніх закладах.
Зразу ж після визволення багато жителів Локачів поповнили лави Червоної Армії й громили ненависного ворога. З великим патріотизмом взялися місцеві жителі відбудовувати зруйноване господарство селища. Своєю натхненною працею вони допомагали Червоній Армії. Трудящі збирали і здавали у фонд оборони сільськогосподарські продукти, передплачували позику, збирали кошти на будівництво танків і літаків.
Долаючи післявоєнні труднощі, районна партійна організація очолила боротьбу трудящих за відбудову господарства. Вже у 1944 – 1945 рр. в Локачах почали працювати райпромкомбінат, млин, маслозавод та 2 артілі промислової кооперації. Відновили роботу пологовий будинок на 15 місць і лікарня. Відбудовано 8 приміщень районних установ, відкрито їдальню, було відремонтовано 19 й побудовано 5 житлових будинків.
У 1946 – 1955 рр. в Локачах було зведено двоповерховий будинок районної Ради депутатів трудящих і райкому партії, споруджено нові приміщення побутового комбінату, їдальні, крохмальний заводт раймаг, хлібопекарню, стала до ладу інкубаторно птахівнича станція, відбудували двоповерхове приміщення середньої школи.
Дивиться також інші населені пункти району:
- Шельвів
- Холопичі
- Твориничі
- Семеринське
- Привітне
- Марковичі
- Колпитів
- Кисилин
- Дорогиничі
- Війниця
- Бубнів
- Береськ
- Старий Загорів
- Затурці