Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Локачі

Сторінка 3 з 6
чле­ни партії1. У жовтні 1924 року в с. Крухиничах на квартирі С. Д. Мельника відбу­лася конференція членів КПЗУ Горохівського повіту, в якій взяли участь 40 деле­гатів. Присутні заслухали доповідь про міжнародне становище та обрали повітовий комітет, до складу якого увійшли С. Л. Осадчук, В. П. Бернадський, М. П. Калинчук та інші. Секретарем повітового комітету обрано С. Л. Осадчука.
Після повітової конференції революційна робота в Локачах активізувалася. Тут розповсюджували комуністичну літературу: газети «Правда» (орган ЦК ВКП(б)), «Комуніст» (орган ЦК КП(б)У), листівки, брошури, які з Радянського Союзу достав­ляли на Волинь нелегально, їх розмножували тут у підпільних друкарнях і через Горохів, Володимир-Волинський та Устилуг конспіративно надсилали до містечка.
Прагнучи будь-що придушити визвольну боротьбу трудящих, уряд буржуазно- поміщицької Польщі посилював репресії. В кінці березня і на початку квітня 1925 ро­ку в Локачах і навколишніх селах польська поліція вдалася до масових арештів, в результаті яких було заарештовано багато членів КПЗУ, серед них Г. Д. Бази- люка, В. П. Бернадського, 3. Ф. Бернадського, М. П. Калинчука, І. Я. Койраха, С. Д. Мельника, С. Л. Осадчука, В. М. Сірака, П. Я. Третевича та інших, яких засудили на процесі «151» у Володимир-Волинському на різні строки ув’язнення.
У 1925 році в містечку було створено підпільну комсомольську організацію, яка допомагала партійним осередкам вести роботу серед населення. За тяжких умов буржуазно-поміщицького ладу, в умовах глибокого підпілля члени КПЗУ і комсо­мольці знайомили трудящих з революційними подіями, проводили велику агітацію серед населення. На вулицях з’являлись лозунги й транспаранти. Так, в ніч на 7 лис­топада 1936 року в селах Уймі-Локацькій і Крухиничах були вивішені транспаранти на честь 19-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції, на них полум’я­ніли слова: «Хай живе день 7 листопада – день боротьби всіх працюючих! Хай живе народний фронт! Хай живе СРСР! Геть фашистський уряд! Геть тортури в’язнів! Хай живе ОК КПЗУ!». В січні 1937 року відзначався день пам’яті В. І. Леніна, К. Лібкнехта і Р. Люксембург. В ніч на 21 січня на шляху Локачі – Горохів було вивішено транспарант і відозву, в яких, зокрема, було сказано: «Честь трьом «Л» – честь і вічна слава богатирям і пролетарським вождям: Володимиру Іллічу Леніну, Розі Люксембург і Карлу Лібкнехту!.. Геть фашистський кривавий уряд! Геть польську окупацію на Західній Україні! Хай живе КПП і КПЗУ! Хай живе СРСР і УРСР!». Під лозунгами стояв підпис окружкому КПЗУ.
У вересні 1939 року Червона Армія визволила Локачі. Комуністи вийшли з підпілля. 19 вересня відбувся багатолюдний мітинг, на якому трудящі вітали ра­дянських воїнів, що принесли їм свободу. В селищі було створено революційний комі­тет, який згодом став тимчасовим комітетом. До складу революційного комітету ввійшли В. П. Бернадський –голова, Л. К. Вознюк, О. Г. Лоянич, М. Б. Шапіро та інші. Комітетом була організована робітничо-селянська гвардія з 50 чол. Вона роззброїла польських солдатів, поліцію, взяла під охорону народне добро. Вся повнота влади була зосереджена в руках революційного комітету.
Здійснюючи рішення Народних Зборів Західної України, комітет націоналізу­вав торговельні й промислові підприємства, на яких зразу ж було запроваджено 8-годинний робочий день і робітничий контроль. За розпорядженням комітету тру­дящі обмолотили панський хліб й роздали його батракам і малоземельним селянам. Поміщицька земля, реманент, худоба були конфісковані і теж передані бідним селя­нам й батракам на вічне користування.
У січні 1940 року у відповідності з новим адміністративним поділом Локачі стають районним центром. Тут створюються райком КП(б)У, районна Рада депута­тів трудящих та інші районні організації.
За умов гострої класової боротьби в 1940 році почалася організація перших колгоспів. У селі Уймі-Локацькій було створено артіль «Червона Зірка», яку очолив Н. Романюк. У Крухиничах у 1940 році організували колгосп «Перше Травня», його головою обрали М. С. Мельника.
Визволені з-під соціального й національного гніту, трудящі дістали можливість навчати своїх дітей у школах. В Локачах відкрили середню школу з українською мовою викладання. Для дорослих було організовано школу по ліквідації неписьмен­ності й малописьменності. У селищі почали працювати районний Будинок культури і бібліотека. На початку 1940 року вже відкрили районну лікарню та фельд­шерсько-акушерський пункт.


Сучасна карта - Локачі