Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Швидкими темпами впорядковується Луцьк. В місті близько 100 км заасфальтованих доріг, прокладено 75 км водопроводу, газифіковано майже 9 тис. квартир. Житловий фонд міста на 1968 рік становить 591,2 тис. кВ. метрів. Всі райони Луцька з’єднані автобусним сполученням.
За ініціативою міської партійної організації та міської Ради депутатів трудящих у 1958 році тут розгорнулася боротьба за місто високої культури. Цей заклик знайшов широкий відгук серед населення, яке любить своє місто, турбується про його чистоту й красу. Щороку збільшується площа зелених насаджень, яких у 1967 році було понад 900 гектарів.
Міська партійна організація, що складалася в 1968 році з 222 первинних партійних організацій, які об’єднували до 6,2 тис. комуністів, приділяє багато уваги ідейному загартуванню та політичному вихованню трудящих. Для підвищення ідейно-теоретичного рівня комуністів, безпартійних активістів та інтелігенції 1967 року в місті працювало 150 початкових політшкіл та шкіл основ марксизму-ленінізму, 96 теоретичних семінарів, в яких опановували марксистсько-ленінську теорію понад 5 тис. чоловік. До пропагандистської роботи залучено 456 комуністів. На автомобільному, консервному заводах, у будівельному управлінні № 74 та інших діють кабінети політичної освіти на громадських засадах.
Значним резервом і помічником партійної організації є комсомол. Міська комсомольська організація, що налічує у своїх лавах понад 13,8 тис. чоловік, підтримує міцні зв'язки з усією молоддю міста, виступає ватажком соціалістичного змагання, залучає молодь до громадсько корисної роботи, влаштовує вечори дружби, зустрічі представників трьох поколінь, розвиває фізкультуру і спорт, дбає про дозвілля трудящих.
Велику виховну культурну і організаційно-виробничу роботу здійснюють 10 міських профспілкових організацій, які об'єднують близько 48 тис. чоловік.
Міськком партії, спираючись на профспілки, комсомол, громадські організації, багато працює над втіленням у життя ленінських заповітів про розвиток пролетарського інтернаціоналізму і зміцнення дружби народів. Лучани підтримують постійний зв'язок з трудящими Брестської області Білоруської РСР та жителями Люблінського воєводства Польської Народної Республіки; часто обмінюються делегаціями, колективами художньої самодіяльності. В 1967 році створено міське відділення Товариства радянсько-польської дружби, в ньому близько 20 колективів, у т. ч. автомобільного заводу, обласного драматичного театру, педагогічного інституту, шкіл тощо.
Залучення трудящих до активної участі в комуністичному будівництві, повсякденна виховна робота, яку ведуть партійні організації, сприяли зростанню соціалістичної свідомості, нової моралі трудящих міста.
Змінилося ставлення до соціалістичної власності, до праці. Лише в 1966-1967 рр. за самовідданий труд 152 жителі міста нагороджено орденами й медалями Радянського Союзу. Кожна сімя користується радіо, передплачує 2-3 газети, журнали, кожна п’ята має телевізори. Більшість населення – читачі бібліотек.
Великі перспективи у розвитку міста відкрили рішення XXII з’їзду КПРС та XXIII з’їзду КП України, які знайшли гаряче схвалення трудящих. Думи й почуття їх висловила робітниця складального цеху приладобудівного заводу, делегат XXIII з’їзду КПРС М.П. Сидун на мітингу робітників підприємства, присвяченому підсумкам його роботи. «Все, про що йшлося на з’їзді, - заявила вона, - дороге і близьке кожній радянській людині».
Значні суми держава асигнує на будівництво житла та культурно-побутових закладів. За рахунок їх передбачається побудувати чимало нових квартир, спорудити нові школи, дитячі садки, театр, кафе, магазини, їдальні, відкрити тролейбусні лінії тощо.
Партійна організація міста спрямувала трудящих на дострокове виконання завдань поточної п’ятирічки. В 1966 і 1967 роках багато підприємств міста працювало за новою системою планування і економічного стимулювання. На багатьох підприємствах виникли нові форми соціалістичного змагання, які допомагають краще й швидше виконувати плани.
Міська партійна конференція, що відбувалася в січні 1968 року, підсумовуючи
Луцьк
Сторінка 25 з 26
місцем відпочинку лучан.Швидкими темпами впорядковується Луцьк. В місті близько 100 км заасфальтованих доріг, прокладено 75 км водопроводу, газифіковано майже 9 тис. квартир. Житловий фонд міста на 1968 рік становить 591,2 тис. кВ. метрів. Всі райони Луцька з’єднані автобусним сполученням.
Міська партійна організація, що складалася в 1968 році з 222 первинних партійних організацій, які об’єднували до 6,2 тис. комуністів, приділяє багато уваги ідейному загартуванню та політичному вихованню трудящих. Для підвищення ідейно-теоретичного рівня комуністів, безпартійних активістів та інтелігенції 1967 року в місті працювало 150 початкових політшкіл та шкіл основ марксизму-ленінізму, 96 теоретичних семінарів, в яких опановували марксистсько-ленінську теорію понад 5 тис. чоловік. До пропагандистської роботи залучено 456 комуністів. На автомобільному, консервному заводах, у будівельному управлінні № 74 та інших діють кабінети політичної освіти на громадських засадах.
Значним резервом і помічником партійної організації є комсомол. Міська комсомольська організація, що налічує у своїх лавах понад 13,8 тис. чоловік, підтримує міцні зв'язки з усією молоддю міста, виступає ватажком соціалістичного змагання, залучає молодь до громадсько корисної роботи, влаштовує вечори дружби, зустрічі представників трьох поколінь, розвиває фізкультуру і спорт, дбає про дозвілля трудящих.
Велику виховну культурну і організаційно-виробничу роботу здійснюють 10 міських профспілкових організацій, які об'єднують близько 48 тис. чоловік.
Міськком партії, спираючись на профспілки, комсомол, громадські організації, багато працює над втіленням у життя ленінських заповітів про розвиток пролетарського інтернаціоналізму і зміцнення дружби народів. Лучани підтримують постійний зв'язок з трудящими Брестської області Білоруської РСР та жителями Люблінського воєводства Польської Народної Республіки; часто обмінюються делегаціями, колективами художньої самодіяльності. В 1967 році створено міське відділення Товариства радянсько-польської дружби, в ньому близько 20 колективів, у т. ч. автомобільного заводу, обласного драматичного театру, педагогічного інституту, шкіл тощо.
Залучення трудящих до активної участі в комуністичному будівництві, повсякденна виховна робота, яку ведуть партійні організації, сприяли зростанню соціалістичної свідомості, нової моралі трудящих міста.
Змінилося ставлення до соціалістичної власності, до праці. Лише в 1966-1967 рр. за самовідданий труд 152 жителі міста нагороджено орденами й медалями Радянського Союзу. Кожна сімя користується радіо, передплачує 2-3 газети, журнали, кожна п’ята має телевізори. Більшість населення – читачі бібліотек.
Великі перспективи у розвитку міста відкрили рішення XXII з’їзду КПРС та XXIII з’їзду КП України, які знайшли гаряче схвалення трудящих. Думи й почуття їх висловила робітниця складального цеху приладобудівного заводу, делегат XXIII з’їзду КПРС М.П. Сидун на мітингу робітників підприємства, присвяченому підсумкам його роботи. «Все, про що йшлося на з’їзді, - заявила вона, - дороге і близьке кожній радянській людині».
Значні суми держава асигнує на будівництво житла та культурно-побутових закладів. За рахунок їх передбачається побудувати чимало нових квартир, спорудити нові школи, дитячі садки, театр, кафе, магазини, їдальні, відкрити тролейбусні лінії тощо.
Партійна організація міста спрямувала трудящих на дострокове виконання завдань поточної п’ятирічки. В 1966 і 1967 роках багато підприємств міста працювало за новою системою планування і економічного стимулювання. На багатьох підприємствах виникли нові форми соціалістичного змагання, які допомагають краще й швидше виконувати плани.
Міська партійна конференція, що відбувалася в січні 1968 року, підсумовуючи