Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Значну роботу серед школярів міста ведуть екскурсійно-туристична станція, юних натуралістів та юних техніків, дитяча бібліотека. Роботи юних різьбярів на дереві і слоновій кістці, виконані під керівництвом учителя М.М. Канделя, не раз експонувалися на республіканських, союзних і навіть міжнародних виставках. Так, сувенір «В ім’я миру», виготовлений із слонової кістки, експонувався у Женеві, твір «Ленін у Розливі» - в Делі, виготовлений з дерева «Квартет», на сюжет байки Крилова, був на виставках у Нью-Йорку, Вашингтоні тощо.
Активну участь беруть учні в роботі різноманітних гуртків. У школах міста є 22 хори, 9 духових оркестрів та оркестрів народних інструментів, працює 36 драматичних і танцювальних гуртків, 88 навчальних гуртків (історичних, літературних, краєзнавчих).
Справжньою кузнею вчительських кадрів на Волині є Луцький педагогічний інститут ім. Лесі Українки, який був створений у 1952 році на базі учительського інституту ту. За роки семирічки значно збільшилась кількість студентів та професорсько-викладацького складу, зміцніли матеріально-технічна та навчальна бази: обладнані нові кабінети й лабораторії, вдвоє розширено навчальний корпус, збудовано 2 гуртожитки. Тут навчається разом з заочниками 3600 студентів. Професорсько-викладацький склад інституту веде велику наукову і громадсько-політичну роботу. З 1951 по 1968 рр. інституті було підготовлено 30 кандидатських, 3 докторські дисертації, видано близько 50 монографій та публікацій, написано до республіканської періодичної преси та наукових журналів понад 500 статей. Багато науковців працюють в обласних організаціях товариства «Знання», Українського товариства охорони пам’ятників історії та культури, в лекторських групах партійних комітетів. За час свого існування (1945-1968 рр.) інститут підготував і випустив 5,5 тис. педагогів.
У 1966 року в місті відкрито відділення загальнотехнічного факультету Київського автодорожнього інституту, де набуває знань понад 400 студентів.
Міськком партії дбає і про підвищення ідейно-теоретичного рівня партійних, радянських і господарських працівників та інтелігенції. З цією метою в 1950 році при міськкомі партії відкрито університет марксизму-ленінізму, який уже закінчило близько 2 тис. чоловік.
Дальшого розвитку в місті набуває середня спеціальна освіта. Крім педагогічного й медичного училищ та кооперативної школи, які працюють ще з перших років встановлення на Волині Радянської влади, в 1959 році відкрито музичне училище. Цей заклад готує піаністів та викладачів музичних шкіл по класу народних інструментів. Тут навчається понад 400 чоловік. У 1963 році з Ківерців до Луцька переведено культосвітнє училище, де готують бібліотекарів, керівників хорових і танцювальних колективів та народних і духових оркестрів. В училищі разом з заочниками навчається 640 чоловік. 1965 року в місті відкрито ще один середній навчальний заклад – технікум радянської торгівлі, де здобувають освіту 540 учнів.
Підготовка кваліфікованих робітників здійснюється в професійно-технічних училищах, в яких 1967 року навчалось 1860 чоловік. Щороку ці училища випускають для народного господарства 780 кваліфікованих робітників. Всього в місті працює 9 технікумів та училищ, які лише в 1968 році випустили 1800 спеціалістів. та педагогів. У технікумах і училищах широкого розвитку набула художня самодіяльність. Великою популярністю серед лучан користуються хор, симфонічний оркестр, оркестр скрипалів, танцювальний колектив музичного й культосвітнього училищ, які часто виступають у будинках культури і клубах міста.
Значне місце в розвиткові культури належить обласному музично-драматичному театру ім. Т.Г. Шевченка, філармонії, будинкам культури, клубам та бібліотекам. За післявоєнний час творчий колектив обласного музично-драматичного театру поставив ряд спектаклів, у т.ч. «Украдене щастя» І. Франка,, «Єгор Буличов» М. Горького, «Правда» О. Корнійчука. «Кремлівські куранти» М. Погодіна, «Сильні духом» Д. Медведєва, «Порт-Артур» О. Степанова, «Брестська фортеця» К. Губаревича, «Зачарований вітряк» М. Стельмаха, «Сині роси» М. Зарудного, «Коли
Луцьк
Сторінка 22 з 26
музична школа, в якій вчиться близько 500 учнів. Чимало школярів відвідують гуртки при Палаці піонерів, секції дитячої спортивної школи. В 1954 році відкрито дитячу залізницю, дитячий кінотеатр «Зміна», а в 1961 році – дитячу художню школу. Позашкільними закладами міста та гуртковою роботою в Палаці піонерів і школярів охоплено понад 3,5 тис. учнів. Активну участь беруть учні в роботі різноманітних гуртків. У школах міста є 22 хори, 9 духових оркестрів та оркестрів народних інструментів, працює 36 драматичних і танцювальних гуртків, 88 навчальних гуртків (історичних, літературних, краєзнавчих).
Справжньою кузнею вчительських кадрів на Волині є Луцький педагогічний інститут ім. Лесі Українки, який був створений у 1952 році на базі учительського інституту ту. За роки семирічки значно збільшилась кількість студентів та професорсько-викладацького складу, зміцніли матеріально-технічна та навчальна бази: обладнані нові кабінети й лабораторії, вдвоє розширено навчальний корпус, збудовано 2 гуртожитки. Тут навчається разом з заочниками 3600 студентів. Професорсько-викладацький склад інституту веде велику наукову і громадсько-політичну роботу. З 1951 по 1968 рр. інституті було підготовлено 30 кандидатських, 3 докторські дисертації, видано близько 50 монографій та публікацій, написано до республіканської періодичної преси та наукових журналів понад 500 статей. Багато науковців працюють в обласних організаціях товариства «Знання», Українського товариства охорони пам’ятників історії та культури, в лекторських групах партійних комітетів. За час свого існування (1945-1968 рр.) інститут підготував і випустив 5,5 тис. педагогів.
У 1966 року в місті відкрито відділення загальнотехнічного факультету Київського автодорожнього інституту, де набуває знань понад 400 студентів.
Міськком партії дбає і про підвищення ідейно-теоретичного рівня партійних, радянських і господарських працівників та інтелігенції. З цією метою в 1950 році при міськкомі партії відкрито університет марксизму-ленінізму, який уже закінчило близько 2 тис. чоловік.
Дальшого розвитку в місті набуває середня спеціальна освіта. Крім педагогічного й медичного училищ та кооперативної школи, які працюють ще з перших років встановлення на Волині Радянської влади, в 1959 році відкрито музичне училище. Цей заклад готує піаністів та викладачів музичних шкіл по класу народних інструментів. Тут навчається понад 400 чоловік. У 1963 році з Ківерців до Луцька переведено культосвітнє училище, де готують бібліотекарів, керівників хорових і танцювальних колективів та народних і духових оркестрів. В училищі разом з заочниками навчається 640 чоловік. 1965 року в місті відкрито ще один середній навчальний заклад – технікум радянської торгівлі, де здобувають освіту 540 учнів.
Підготовка кваліфікованих робітників здійснюється в професійно-технічних училищах, в яких 1967 року навчалось 1860 чоловік. Щороку ці училища випускають для народного господарства 780 кваліфікованих робітників. Всього в місті працює 9 технікумів та училищ, які лише в 1968 році випустили 1800 спеціалістів. та педагогів. У технікумах і училищах широкого розвитку набула художня самодіяльність. Великою популярністю серед лучан користуються хор, симфонічний оркестр, оркестр скрипалів, танцювальний колектив музичного й культосвітнього училищ, які часто виступають у будинках культури і клубах міста.
Значне місце в розвиткові культури належить обласному музично-драматичному театру ім. Т.Г. Шевченка, філармонії, будинкам культури, клубам та бібліотекам. За післявоєнний час творчий колектив обласного музично-драматичного театру поставив ряд спектаклів, у т.ч. «Украдене щастя» І. Франка,, «Єгор Буличов» М. Горького, «Правда» О. Корнійчука. «Кремлівські куранти» М. Погодіна, «Сильні духом» Д. Медведєва, «Порт-Артур» О. Степанова, «Брестська фортеця» К. Губаревича, «Зачарований вітряк» М. Стельмаха, «Сині роси» М. Зарудного, «Коли