Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Багато пісень видали самодіяльні композитори, їх твори увійшли в репертуар хорових колективів та індивідуальних виконавців. Серед них такі пісні, як «Вперед,
Волинь оновлена», «Тихо падає цвіт» В. Герасимчука, «Волинянки» О. Каліщука, «Радій, Україно», «Ода про Волинь» Г. Мірецького, «Пісня про Волинь», «Заспіваймо, волинянки»», «Краю мій» М. Стефанишина та інші, в яких оспівується любов до свого краю.
Задивився Луцьк на вроду,
Задивився у срібну ріку.
Ще не був,
Ще не був таким він зроду
Молодим на своєму віку –
співається в пісні Стефанишина. «Рідний Луцьк, красень мій, будь завжди, як весна молодий» - вторить пісня В. Герасимчука. Молодим композиторам подають допомогу майстри з Києва, зокрема Г. Майборода, О. Білаш та інші.
Живописці і скульптори Луцьких художньо-виробничих майстерень,де працює близько 50 спеціалістів, у т.ч. 2 члени Спілки художників, з 1952 по 1968 рр. підготували і провели 15 обласних виставок та багато творчих виставок окремих художників, на яких експонувалися сотні кращих картин митців. Лише на одній з виставок, присвяченій 50-річчю Жовтня, експонувалось понад 50 творів. Серед них картина «Колгоспні лани» Г.П. Чорнокнижного, «Шахтарі» А.П. Климова, «Вони не здаються» Д. М. Латишева, «Сім'я Васюти», А. Є. Ніколаєнка, графічні гвори М. Ф. Савицького, зокрема портрет вче-ного-винахідника Ю. В. Кондратюка, пейзажі О. В. Байдукова «На озері Світязь», «Лелеки», «Люди пам'ятають» тощо.
Молодий скульптор А. Г. Невєров виготовив ряд скульптур, у т. ч. бюст С, І. Бойка, секретаря підпільного окружкому КПЗУ, встановлений у Луцьку, партизанки Паші Савельєвої та інші.
Значних успіхів за післявоєнні роки здобуто в розвиткові фізичної культури і спорту. У місті працюють спортивні товариства «Спартак», «Динамо», «Авангард», «Буревісник», «Трудові резерви» та інші, в складі яких у 1968 році було 72 колективи фізкультури з загальною кількістю фізкультурників понад 20 тис. чоловік. Лише в 1968 році підготовлено 11 майстрів спорту. До їх послуг міський стадіон «Авангард», який вміщує до 15 тис. чоловік, дитяча спортивна школа та зимовий плавальний басейн.
За післявоєнні роки Луцьк став невпізнаним. Лише архітектурні пам’ятники та меморіальні дошки свідчать про те, що йому майже дев’ять століть. Але ніколи він так не зростав, як за роки Радянської влади. В 1938 році Луцьк розміщувався на території 17,6 кв. км. В ньому налічувалося 3557 будинків, більшість з них одноповерхові, дерев’яні, на одну-дві кімнати. Тільки в центрі було забруковано всього 4 км вулиць та прокладено 5 км водогінних труб і каналізації. Нині місто має площу більш як 30 кв. км, або 3 тис. гектарів. Замість старої забудови вздовж основних шосейних шляхів, що розходились з центру в різні боки, почалося спорудження житлових масивів. Реконструйовані, розширені і заасфальтовані найбільші вулиці міста – Радянська, Ковельська, Володимирська, Львівська та інші.
Прокладено нові вулиці — Леніна, Молодіжна, проспект «Правди» та багато інших. На вулицях висаджено близько 175 тис. дерев і кущів, багато квітів. У місті споруджено багато 4—5-поверхових будинків. Виросли нові житлові масиви в районі цегельних заводів, Те-ремного, Вересневого та залізничного вокзалу.
В місті намітились чотири спеціалізовані промислові зони, в яких розвивається промислове будівництво машино- і приладобудівної, хімічної та легкої промисловості.
Серед нових площ Луцька — Возз'єднання та Центральна, навколо яких виросли нові багатоповерхові будинки. В центрі міста розкинулася площа Леніна; тут на честь 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції відкрито пам’ятник В.І. Леніну, споруджений за проектом народного художника УРСР, професора, скульптора О.П. Олійника та архітектора І.С. Ланька. Памятник урочисто відкрито на багатолюдному мітингу 6 листопада 1967 року. Міський парк ім. Лесі Українки займає площу 97 га. Це один з найбільших парків республіки. Він є улюбленим
Луцьк
Сторінка 24 з 26
письменників: А.Д. Дімаров, Д.Г. Цмокаленко, М.Я. Олійник, М.С. Білецький, І.І. Сварник, В.О. Симакович, О.Т. Ткачук. Волинянам полюбилися поезії своїх земляків О.Ф. Богачука, П.П. Маха та інших.Багато пісень видали самодіяльні композитори, їх твори увійшли в репертуар хорових колективів та індивідуальних виконавців. Серед них такі пісні, як «Вперед,
Задивився Луцьк на вроду,
Задивився у срібну ріку.
Ще не був,
Ще не був таким він зроду
Молодим на своєму віку –
співається в пісні Стефанишина. «Рідний Луцьк, красень мій, будь завжди, як весна молодий» - вторить пісня В. Герасимчука. Молодим композиторам подають допомогу майстри з Києва, зокрема Г. Майборода, О. Білаш та інші.
Живописці і скульптори Луцьких художньо-виробничих майстерень,де працює близько 50 спеціалістів, у т.ч. 2 члени Спілки художників, з 1952 по 1968 рр. підготували і провели 15 обласних виставок та багато творчих виставок окремих художників, на яких експонувалися сотні кращих картин митців. Лише на одній з виставок, присвяченій 50-річчю Жовтня, експонувалось понад 50 творів. Серед них картина «Колгоспні лани» Г.П. Чорнокнижного, «Шахтарі» А.П. Климова, «Вони не здаються» Д. М. Латишева, «Сім'я Васюти», А. Є. Ніколаєнка, графічні гвори М. Ф. Савицького, зокрема портрет вче-ного-винахідника Ю. В. Кондратюка, пейзажі О. В. Байдукова «На озері Світязь», «Лелеки», «Люди пам'ятають» тощо.
Молодий скульптор А. Г. Невєров виготовив ряд скульптур, у т. ч. бюст С, І. Бойка, секретаря підпільного окружкому КПЗУ, встановлений у Луцьку, партизанки Паші Савельєвої та інші.
Значних успіхів за післявоєнні роки здобуто в розвиткові фізичної культури і спорту. У місті працюють спортивні товариства «Спартак», «Динамо», «Авангард», «Буревісник», «Трудові резерви» та інші, в складі яких у 1968 році було 72 колективи фізкультури з загальною кількістю фізкультурників понад 20 тис. чоловік. Лише в 1968 році підготовлено 11 майстрів спорту. До їх послуг міський стадіон «Авангард», який вміщує до 15 тис. чоловік, дитяча спортивна школа та зимовий плавальний басейн.
За післявоєнні роки Луцьк став невпізнаним. Лише архітектурні пам’ятники та меморіальні дошки свідчать про те, що йому майже дев’ять століть. Але ніколи він так не зростав, як за роки Радянської влади. В 1938 році Луцьк розміщувався на території 17,6 кв. км. В ньому налічувалося 3557 будинків, більшість з них одноповерхові, дерев’яні, на одну-дві кімнати. Тільки в центрі було забруковано всього 4 км вулиць та прокладено 5 км водогінних труб і каналізації. Нині місто має площу більш як 30 кв. км, або 3 тис. гектарів. Замість старої забудови вздовж основних шосейних шляхів, що розходились з центру в різні боки, почалося спорудження житлових масивів. Реконструйовані, розширені і заасфальтовані найбільші вулиці міста – Радянська, Ковельська, Володимирська, Львівська та інші.
Прокладено нові вулиці — Леніна, Молодіжна, проспект «Правди» та багато інших. На вулицях висаджено близько 175 тис. дерев і кущів, багато квітів. У місті споруджено багато 4—5-поверхових будинків. Виросли нові житлові масиви в районі цегельних заводів, Те-ремного, Вересневого та залізничного вокзалу.
В місті намітились чотири спеціалізовані промислові зони, в яких розвивається промислове будівництво машино- і приладобудівної, хімічної та легкої промисловості.
Серед нових площ Луцька — Возз'єднання та Центральна, навколо яких виросли нові багатоповерхові будинки. В центрі міста розкинулася площа Леніна; тут на честь 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції відкрито пам’ятник В.І. Леніну, споруджений за проектом народного художника УРСР, професора, скульптора О.П. Олійника та архітектора І.С. Ланька. Памятник урочисто відкрито на багатолюдному мітингу 6 листопада 1967 року. Міський парк ім. Лесі Українки займає площу 97 га. Це один з найбільших парків республіки. Він є улюбленим